Рамон-Беренгер III: відмінності між версіями

не баран
[перевірена версія][перевірена версія]
(не баран)
{{Otheruses|Рамон-Беренгер}}
{{Картка:Особа
| ім'я = Рамон Баранґе-Беренгер III
| місце_проживання =
| зображення = Retrat imaginari de Ramon Berenguer III de Barcelona - Filippo Ariosto (1587-1588).jpg
| посада =
| термін = 1086—1131 роки
| попередник = [[Баранґе Беренгер-Рамон II]]
| наступник = [[Рамон Баранґе-Беренгер IV]]
| дружина = Марія де Вівар<br/>Альмодіс де Мортен<br/>Дульсія I Прованська
| діти = 3 сини та 6 доньок
| рід = Барселонська династія
| родичі =
| батько = [[Рамон Баранґе-Беренгер II]]
| матір = Матільда Апулійська
| нагороди =
 
== Біографія ==
Походив з Барселонської династії. Син [[Рамон Баранґе-Беренгер II|Рамона Баранґе-Беренгера II]], графа Барселони, й Матільди Апулійської. Народився у 1082 році у Родезі (графство Тулуза). У 1083 році втратив батька. Його освітою й вихованням займався Вільгельма I, граф Серданья.
 
Спочатку був співволодарем стрийко [[Баранґе Беренгер-Рамон II|Баранґе Беренгера-Рамона II]], якого підозрювали у вбивстві батька Рамон Баранґе-Беренгер III. При цьому зобов'язувався не одружуватися, щоб передати повну владу небожу, коли той зросте. У 1095 і 1097 роках війська Барселони без успіху нападали на Тортосу і Ампосту.
 
[[Файл:Comtats catalans 1035.svg|міні|ліворуч|250пкс|Володіння Рамона Баранґе-Беренгера III у 1131 році]]У 1097 його дядько відправився у Святу Землю, де безслідно зник. Після цього Рамон Баранґе-Беренгер III став правити одноосібно. За допомогою династичних шлюбів (1103, 1106 і 1112 років) і васальних зв'язків він підпорядкував собі усю Каталонію, окрім Уржеля і [[Паралаза|Пералади]]: 1111 року&nbsp;— Бесалу, 1117 року&nbsp;— Серданью, спільно з графом Уржеля у 1105 році захопив Барбастро і Балагуер, а також у 1112 році став графом Провансу, виконтом Карла після одруження на графині Дульсії де Ґеводан. Незабаром після цього підкорив Ніццу, змусив Бернада, віконта Каркассона, визнати свою зверхність.
 
Водночас з 1107 року вступив у конфлікт з мусульманськими держави. Спочатку маври захопити й сплюндрували замки Геліду і Олердолу, у 1114 році переміг мусульман, які спробували атакувати Барселону. У 1115 році Рамон Баранґе-Беренгер III переміг маврів у битві при Марторелі. Для посилення свого становища у 1109 році запросив до своїх володінь ордекн госпітальєрів.
 
У 1114—1115 роках в союзі з Пізанською і Генуєзькою республіками здійснив напад на цитаделі мавританських піратів на Майорці і Ібіці, звільнивши безліч християн і обклавши маврів даниною. У 1116 році здійснив поїздку до Провансу і Генуї. 1119 року разом з пізанцями він здійснив напад на Валенсію, Леріду і Тортосу.
У 1120 році з [[Альфонсо I (король Арагону)|Альфонсо I Вояком,]] королем Арагону, атакував важливу фортецю Корбін. У 1122 році зумів завдати поразки маврам біля стін Барселони. У 1123 році запросив до себе орден тамплієрів. У 1127 році уклав торговельну угоду з Генуєю. Водночас вступив у конфлікт за маркізат і графство Прованс з графами Тулузи: 1123 році вдалося захистити Оранж, а 1125 році укласти мирний договір.
 
У 1130 році став членом лицарського ордену тамплієрів. Помер у січні або липні 1131 року. Після його смерті п'ять каталонських графств успадкував [[Рамон Баранґе-Беренгер IV|Рамон Баранґе-Беренгер]], а інший син&nbsp;— [[Баранґе Беренгер-Рамон I (граф Провансу)|Баранґе Беренгер-Рамон]]&nbsp;— отримав Прованс.
 
== Родина ==
* Альмодіс (1126—1164), дружина Понса I де Кервера
* Беренгарія (1116—1149), дружина [[Альфонсо VII (король Кастилії)|Альфонсо VII]], короля Кастилії
* [[Рамон Баранґе-Беренгер IV|Рамон Баранґе-Беренгер]] (1113/1114—1162), граф Барселони у 1131—1162 роках
* [[Баранґе Беренгера-Рамон I (граф Провансу)|Баранґе Беренгер-Рамон]] (бл.1115—1144), граф Провансу у 1131—1144 роках
* Бернад (1117)
* Естефанія (1118—бл. 1131), дружина Кентулі III, графа Біггор
56 645

редагувань