Британська імперія: відмінності між версіями

У період з [[1688]] до [[1697]] проходила [[дев'ятирічна війна]], яка завершилася без чітко визначених переможців, але зупинила експансію Франції в Європі. З [[1701]] до [[1714]] роки тривала [[війна за іспанську спадщину]]. Цю війну Франція із своїм союзником Іспанією програли. Іспанія втратила свої колонії в Європі, а Британія здобула чималі територіальні надбання: [[Ньюфаундленд]] й [[Акадія]] перейшли в її володіння від Франції, а [[Гібралтар]] і [[Менорка]] від Іспанії. Гібралтар став важливою морською базою, оскільки його розташування дозволяє контролювати вихід в Атлантику з Середземного моря. Крім того, Британія виборола в Іспанії право продавати рабів у Іспанській Америці.

 

[[1756]] року розпочалася [[семирічна війна]] — перша з воєн, що велися в глобальному масштабі: в Європі, Індії, Північній Америці, на Карибах, на Філіппінах і в Африці. В [[1757]] році британці здобули перемогу у битві при Плессі, що здобуло для них контроль над [[Бенгалія|Бенгалією]]. Паризький мирний договір [[1763]] року означав крах французьких амбіцій утвердитися в Північній Америці. [[Нова Франція]] перейшла під британський контроль, а [[Луїзіана]] — під іспанський. Іспанія уступила Британії [[Флорида|Флориду]]. В Індії ще залишалися французькі анклави, але вони повинні були прийняти зобов'язання підтримувати держави, які контролювала Британія. Отже, після закінчення семирічної війни Британія стала панівною колоніальною силою у світі.