Теорія надійності: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Reliability_block_diagram.png|300px|right|thumb]]
 
'''Тео́рія наді́йності''' — наука, що вивчає закономірності розподілу [[Відмова (механікатехніка)|відмов]] технічних пристроїв, причини і моделі їх виникнення.
 
Теорія надійності вивчає методи забезпечення стабільності роботи об'єктів (виробів, пристроїв, систем тощо) в процесі [[проектування]], [[Виробництво|виробництва]], [[приймання]], [[Експлуатація (техніка)|експлуатації]] та [[зберігання]].
Рядок 9:
== Основні допущення теорії надійності ==
Теорія надійності приймає наступні основні допущення:
* [[Відмова (техніка)|Відмова]] розглядається як випадкова подія. Причини відмов (за винятком того, що ймовірність відмови є функцією часу) задаються функцією розподілу. Інженерний підхід до надійності розглядає ймовірність безвідмовної роботи як оцінку надійності на певному статистичному довірчому рівні.
* Надійність системи тісно пов'язана з поняттям «задана функція системи». В основному, розглядається режим роботи без відмов. Однак, якщо в окремих частинах системи немає відмов, але система в цілому не виконує заданих функцій, то це відноситься до технічних вимог до системи, а не до показників надійності.
* Можливість функціювати цей час без відмов. Характеристики (показники) надійності гарантують, що компоненти і матеріали будуть відповідати вимогам на заданому відрізку часу. Тому іноді надійність в широкому сенсі слова означає властивість «гарантоздатності». У загальному випадку надійність відноситься до поняття «[[наробіток]]», яке у залежності від призначення системи та умов її застосування визначає тривалість або обсяг роботи. Напрацювання може бути як безперервною величиною (тривалість роботи в годинах, кілометраж пробігу чи милях або кілометрах тощо), так і цілочисловою величиною (число робочих циклів, запусків, пострілів зброї тощо).