Тарас Бульба-Боровець: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасовано останнє редагування (Yuriy Urban) і відновлено версію 21763897 Sergey Tsvigun Так там і немає безапеляційного тверд... |
|||
Рядок 85:
=== Нацистський арешт ===
Опісля конфлікту з ОУН (б) залишки ПС було витіснено на Схід до районів насичених [[Радянські партизани|червоними партизанами]] у боях з якими зрештою загинули Мітринга та Василь Раєвський. Бульба вирішує полишити Волинь та податися до [[Варшава|Варшави]] у розрахунку на допомогу з відновлення своїх сил{{sfn|Армстронг|2008|с=171}}. <!--У листопаді 1943 року поїхав до [[Берлін]]а, поклавши обов'язки керівника на свого начальника штабу [[Щербатюк Леонід|Леоніда Щербатюка]]. Метою цього візиту була спроба домовитись із німцями про можливість використання полишеної ними в [[Україна|Україні]] зброї.
У листопаді 1943 року Тарас Бульба-Боровець поїхав до [[Берлін]]а, поклавши обов'язки керівника на свого начальника штабу [[Щербатюк Леонід|Леоніда Щербатюка]]. На думку історика Івана Гавриша, він мав на меті домовитись із німцями про можливість використання полишеної ними в [[Україна|Україні]] зброї та визволення з ув'язнення [[Степан Бандера|Степана Бандери]], що мало б покласти край необдуманим діям [[Микола Лебедь|Миколи Лебедя]] та пришвидшити формування справжньої УПА. Однак німці заарештовують Бульбу-Боровця та ув'язнють його в концтаборі [[Заксенгаузен]] в камері № 77 так званого «бункеру» [[Целленбау]].<ref>''Іван Гавриш.'' Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3-5.</ref> Зовсім неподалік, в камері № 73, перебував [[Степан Бандера]], який у вересні [[1944]] року вийшов на волю.{{уточнити}}-->
Зі спогадів Бульби-Боровця про спробу налагодити контакт із німцями:
|