Відмінності між версіями «Євроскептицизм»

13 489 байтів додано ,  3 роки тому
Вніс суттєві правки в опис даної статті, оскільки досліджую феномен євроскептицизму вже декілька років.
(Вніс суттєві правки в опис даної статті, оскільки досліджую феномен євроскептицизму вже декілька років.)
Мітки: Візуальний редактор перше редагування
{{Мовні помилки|дата=грудень 2013}}
{{Без джерел|14|12|2013|дата=грудень 2013}}
{{Переробити|14|12|2013}}
 
[[Файл:European Union sign 2003.jpeg|upright=1.2|міні|Перекреслений знак Євросоюзу. Польща. 2003]]
 
{{Політичний устрій Європейського Союзу}}
 
'''Євроскептици́зм'''&nbsp;— одна із форм опозиції діяльності [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], відповідно до якої її прихильники (євроскептики) фокусуються на ідеях, думках, діях, що спрямовані на сумнів, критику, неприйняття і зневіру стосовно або всього [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], або певної його політики чи діяльності конкретного інституту тощо <ref>Тарнавський О.Р. Федералізм і функціоналізм як наукові підходи до вивчення євроскептицизму/ Омелян Романович Тарнавський. // Політичні процеси сучасності: глобальний та регіональні виміри. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2017 р. – Івано-Франківськ, 2017. – С. 72-74.</ref>.
'''Євроскептици́зм'''&nbsp;— напрям політичної думки та політичні організації в країнах [[ЄС|Європи]], які в ставлять під сумнів доцільність процесу політичної, правовогої та економічної інтеграції європейських держав і власне саме існування Європейського Союзу.
 
На думку українського дослідника Омеляна Тарнавського, виникнення євроскептицизму є логічним і зрозумілим явищем, навіть більше – нормальним у демократичних суспільствах<ref>Тарнавський О. Р. '''Формування поняття та типологій євроскептицизму''' / О. Р. Тарнавський // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 109. - С. 338-343.</ref>. Адже воно, власне, демонструє, наскільки та чи інша нація готова приймати чи протистояти різним глобальним катаклізмам, утворенням і викликам. У даному випадку перед європейськими державами на початку 1950– х рр. постав виклик створення нового типу міжнародної організації, яка передбачала вельми тісні стосунки між її членами. При цьому суспільства різних країн побоювалося інколи протилежних наслідків інтеграційних процесів. З одного боку, перед ними з’явилася проблема збереження національного суверенітету, з іншого боку існувала боязнь моноцентричного керівництва ключових держав–засновниць нового утворення – Франції та Німеччини.
== Виникнення терміну ==
{{Стиль розділу|}}
{{Розділ без джерел}}
Терміну, що описував би мотиви опозиції до європейської інтеграції, майже до кінця 90х років XX століття не було концептуалізовано. Вперше поняття євроскептицизму вжито в часописі „The Times” в 1985 р.<ref>{{cytuj książkę| nazwisko = Zuba | imię = Krzysztof | tytuł = Polski eurosceptycyzm i eurorealizm | wydawca = Wyd. Uniwersytetu Opolskiego | miejsce = Opole | rok = 2006 | strony = 7 }}</ref> Таке визначення було застосовано, щоб не вживати терміну : „єврофобія” чи „антиєвропеїзм”, котрі могли б погано асоціюватись або ж бути невідповідними. Варто зазначити, що термін „євроскептик” можна знайти лише в спеціальних словниках, присвячених політичній інтерграції, і те, що в залежності від частини Європи термін може набувати різних значень. <ref>{{cytuj książkę| autor = G. Załęski | tytuł = Eurosceptycyzm | wydawca = Uniwersytet Rzeszowski | miejsce = Rzeszów | rok = 2013 | strony = 9 }}</ref>. Наприклад, для Британців „євросептик” (в розумінні ставлення, але не явища євроскептицизму) - це: „британський політик, переконаний, що Велика Британія не повинна входити до складу Європейського Союзу”<ref>{{книга| назва = Macmillan English Dictionary for Advanced Learners | видавництво = Macmillan Education | miejsce = Oksford | рік = 2002 | сторінок = 470 }}</ref>.
 
== Виникнення євроскептицизму ==
== Партії і організації (в абетковому порядку відповідно до країни та назви партії) ==
<!-- З ЯКОГО ДЖЕРЕЛА ЦІ ДАННІ ??
 
Дослідник Омелян Тарнавський відзначає, що у середині ХХ століття ідея європейської інтеграції розділила суспільства деяких країн Європи та їх наукові і політичні еліти на три умовні групи<ref>Тарнавський О. Генезис євроскептицизму / Омелян Тарнавський. // Українська асоціація викладачів та дослідників європейської інтеграції. - 2017 - №1 - С. 306-311</ref>. До першої входили її палкі прихильники, до другої – ті, хто сумнівалися у доцільності чи/та успішності євроінтеграції, а третю формували категоричні противники будь-яких єврооб’єднавчих рухів. Це, за словами Омеляна Тарнавського, засвідчує перше міжнародне опитування громадської думки про ідею формування «Сполучених Штатів Європи», яке було проведено у вересні 1947 року. Тоді більшість німців, французів і голландців висловились на користь цієї ідеї, в той час як більшість норвежців і шведів проявили невпевненість щодо неї. Але певна частина кожного з тих суспільств таки виступила проти вказаного інтеграційного проекту. Цілком імовірно, що така їх відповідь мала євроскептичне забарвлення. Дослідження ж, проведене у Великобританії, показало, що більшість британців не зайняти конкретну позицію з цього питання та відповідали умовно: «важко відповісти».
 
Опитування 1947 р., демонструє, що у Німеччині, Франції та Нідерландах були як прихильники, яких було значно більше, так і противники/скептики, що знаходились у меншості, але ж, все таки, були. Це дозволяє припускати, що євроскептицизм стосовно створення «Об’єднаної Європи» був проявлений не лише у Великобританії, але також у Німеччині, Франції та інших названих країнах одночасно. Тому ще до створення ЄОВС (1951 р.), у цих державах можна було помітити не тільки прихильників, але і євроскептиків та противників інтеграційного процесу. Вчений Омелян Тарнавський зазначає, що ця теза дозволяє не погодитись із загальною думкою, що євроскептицизм виник у Великобританії.
 
Більшість дослідників пов’язують виникнення євроскептицизму з такими причинами як страх перед глобалізацією; занепокоєння щодо втрати державного суверенітету і суверенності національної влади; побоювання утворення наддержави у вигляді ЄС, де національні уряди не матимуть впливових повноважень, а всі рішення прийматиме центральна наднаціональна влада; через дефіцит демократії та ін. Проте, на думку О. Тарнавського, ранній євроскептицизм базувався переважно на страхах перед потенційними загрозами, які, однак, не підтверджуються дійсними процесами євроінтеграції. Тобто, підстави і аргументи ранніх євроскептиків (1950-ті рр.), а отже фундаторів цієї суспільно-політичної течії, були доволі гіпотетичними і ніяк не корелювали з тим, що насправді пропонували організації, які передували створенню [[Європейський Союз|ЄС]] ([[Європейська спільнота з вугілля та сталі|ЄОВС]], [[Європейська економічна спільнота|ЄЕС]], [[Європейська спільнота з атомної енергії|ЄСАЕ]]). Адже держави-члени спочатку ЄОВС та ЄЕС, а пізніше – ЄС мали і мають достатньо важелів, щоб не допустити того, чого євроскептики власне боялися і бояться донині.
 
=== Виникнення терміну "євроскептицизм" ===
З історичної точки зору термін «євроскептицизм» відносно новий. Одначе, стосовно того, коли саме він виник, досі тривають дискусії серед науковців різних країн світу. Хорватські дослідники Інес Керсан-Шкабіч і Данієл Томіч доводять, що термін євроскептицизм бере свої коріння з політичного дискурсу британської Консервативної партії у контексті її позиції щодо членства Великобританії у Європейському Економічному Співтоваристві (ЄЕС). За їх твердженням, ця партія категорично рекомендувала стояти осторонь процесу європейської інтеграції ще на початку 1950-х рр. і щодо референдуму з питання членства Великобританії у 1975 році.
 
Британські вчені Роберт Хармсен і Менно Спірінг, а також норвезький дослідник Саймон Ашуд, стверджують, що вперше термін євроскептицизм було вжито у виданні «The Times» у червні 1986 р. Тоді йшлося про те, що корінь євроскептицизму – у позиції Великобританії проти французько-німецького домінування в ЄС. Французька дослідниця Аґнес Александра-Кольєр доводить, що слово «євроскептицизм» вперше було озвучено прем’єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер під час її знаменитої промови у м. Брюгге у 1988 р. Натомість, англійський дослідник Кріс Флуд переконаний, що перше використання терміну «євроскептицизм» засвідчено лише у 1991 р. у Британському Національному Корпусі – збірнику 100 мільйонів слів писемного та усного мовлення з широкого кола джерел. Дослідники Гарі Маркс і Лісбет Хюґ взагалі твердять, що цей термін вперше з’явився в «The Economist» лише в грудні 1992 р., де описувалася критична думка населення Німеччини з питань європейської інтеграції <ref>Тарнавський О. Історико-теоретичні аспекти виникнення концепту євроскептицизму / Омелян Тарнавський // Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. - 2017 - №11. - С. 146-153 </ref>.
 
Очевидно, що термін євроскептицизм носить публіцистичне походження, але через велику увагу науковців за останні 20 років, він все частіше стає об’єктом наукових досліджень. За цей час учені узгодили розуміння щодо самого терміна, в якому «євро» означає ЄС, а «скептицизм» – сумнів. Більшість дослідників та експертів з європейських студій вважають, що будь–який сумнів певної держави–члена ЄС щодо європейських інституцій є проявом євроскептицизму<ref>Тарнавський О. Р. '''Формування поняття та типологій євроскептицизму''' / О. Р. Тарнавський // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 109. - С. 338-343.</ref>.
 
Як бачимо, саме визначення історії появи поняття «євроскептицизм» дотепер є дискусійним питанням серед провідних дослідників європейських студій. На думку О. Тарнавського, слово «євроскептицизм» могло бути вжито у політичному дискурсі ще на початку 1950-х рр. Але це питання, вочевидь, потребує подальших уважних  досліджень. 
 
=== Наукова концептуалізація євроскептицизму ===
Хоча саме поняття «євроскептицизм» обговорювалось у медійному середовищі ЄС від середини 50-х-80-х рр. минулого століття, у дискурсі політичної науки термін «євроскептицизм» закріпився лише у 1997-1998 рр. Згідно з Омеляном Тарнавським, завдячувати цьому слід французькому науковцю Бертранду Бенуа, який у своїй книзі «Соціальний націоналізм: анатомія французького євроскептицизму» досліджує тенденції євроскептицизму у Франції з 1988 до 1997 рр. Варто визнати, що вчений не дає конкретного визначення поняттю євроскептицизм, але висловлює думку, що євроскептицизм у Франції є формою «соціального націоналізму». Дослідник вважає, що певна частина французів бачить ЄС як загрозу для французької ідентичності, традиційних політичних й економічних інститутів цієї країни. 
 
Ще однією, але більш змістовною щодо розкриття самого феномену євроскептицизму, на думку Омеляна Тарнавського, стала праця британського політолога Пола Таґґарта «Пробне інакомислення: Євроскептицизм в сучасних західноєвропейських партійних системах». Із самого початку, під терміном «євроскептицизм» П.Таґґарт мав на увазі скептичне ставлення до інтеграційних процесів у Європейському Союзі, а також різку критику політики ЄС. Він визначив його як прояв випадкової або глибоко вкоріненої опозиції до європейської інтеграції. 
 
== Євроскептицизм в Україні ==
В Україні суспільно–політичний феномен євроскептицизму поки що не має якогось чіткого розуміння як, наприклад, на Заході. Ба більше, в українському суспільстві багато хто його навіть не розуміє. Однією із особливостей українського типу «євроскептицизму», на думку Омеляна Тарнавського, є те, що він характеризується не сумнівом українців щодо надійності ЄС, його інститутів чи, власне, безпеки національного суверенітету у контексті євроінтеграції України, збереження власної самобутності, що характерно для багатьох держав–учасниць ЄС, а, що дійсно важливо, сумнівом щодо потенційного вступу України до ЄС, прийняття нашої держави у лави країн–членів ЄС і т.д<ref>Тарнавський О. Р.  '''Формування поняття та типологій євроскептицизму''' / О. Р. Тарнавський // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 109. - С. 338-343.</ref>. 
 
== Партії і організації (в абетковому порядку відповідно до країни та назви партії) ==
* [[Європа свободи і деморатії|Європа свободи і демократії]] (фракція [[Європарламент]]у)
* [[Австрійська Партія Свободи]]
* [[Альтернатива для Німеччини]] (Німеччина)
* [[Національно-демократична партія Німеччини]] (Німеччина)
* Німецькі консерватори (Німеччина)
* Християнсько-демократична партія (Норвегія)
* [[Комуністична партія Португалії]] (Португалія)
* [[Швейцарська народна партія]] (Швейцарія)
* [[Партія зелених (Швеція)]]
* [[Ліва партія (Швеція)]] -->
 
== Див. також ==
{{commonscat|Euroscepticism}}
* [[Євроміф]]
* [[Вихід із Європейського Союзу]]
* [[Проєвропеїзм]]
 
== Джерела ==
Тарнавський О. Р.  Формування поняття та типологій євроскептицизму / О. Р. Тарнавський // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 109. - С. 338-343.
 
Тарнавський О. Генезис євроскептицизму / Омелян Тарнавський. // Українська асоціація викладачів та дослідників європейської інтеграції. - 2017 - №1 - С. 306-311
 
Тарнавський О. Історико-теоретичні аспекти виникнення концепту євроскептицизму / Омелян Тарнавський // Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. - 2017 - №11. - С. 146-153 
 
Тарнавський О.Р. Федералізм і функціоналізм як наукові підходи до вивчення євроскептицизму/ Омелян Романович Тарнавський. // Політичні процеси сучасності: глобальний та регіональні виміри. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2017 р. – Івано-Франківськ, 2017. – С. 72-74.
 
== Виноски ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
#{{Стаття
| прізвище = Шепєлєв
| ім'я = Максиміліан Альбертович
| посилання_на_автора =
| співавтори = Євгенія Сергіївна Артьомова
| рік = 2011
| місяць =
| назва = Євроскептицизм в ідеології та стратегії політичних партій Великої Британії
| журнал = Політологічні записки
| місце =
| видавництво = Вид-во СНУ ім. В. Даля
| том =
| випуск = 4
| сторінки =
| arxiv =
| bibcode =
| doi =
| pmid =
| id =
| url = http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Polzap_2011_4_13.pdf
| archiveurl =
| archivedate =
| формат =
| дата_отримання =
| цитати =
}}
#{{cite web
|url =http://www.radiosvoboda.org/content/article/26622996.html
|назва =Євроскептицизм – це «насіння Москви» – Петренко
|прізвище =Костюк
|ім'я =Богдана
|дата =7 жовтня 2014
|веб-сайт =http://www.radiosvoboda.org/
|видавець =Радіо Свобода
|дата-доступу =27 листопада 2014
}}
#{{cite web
|url =http://www.radiosvoboda.org/content/article/26625918.html
|назва =Євроскептицизм у Британії
|прізвище =Ковач
|ім'я =Олесь
|дата =7 жовтня 2014
|веб-сайт =http://www.radiosvoboda.org/
|видавець =Радіо Свобода
|дата-доступу =27 листопада 2014
}}
#{{cite web
|url =http://naub.org.ua/?p=1134
|назва =Аналіз рівня інтенсивності прояву євроскептицизму в європейських країнах на прикладі Великої Британії, Чехії та Швеції
|прізвище =Атаманюк
|ім'я =Марта
|дата =4 червня 2010 р.
|веб-сайт =http://naub.org.ua/
|видавець =НаУ «Острозька академія»
|дата-доступу =27 листопада 2014
}}
#{{cite web
|url =http://vybor.ua/article/grazhdanskoe_obschestvo/evroskepticizm-v-zapadnoy-evrope-velikobritaniya.html
|назва =Евроскептицизм в Западной Европе: Великобритания
|прізвище =
|ім'я =
|дата =24 липня 2014
|веб-сайт =http://vybor.ua/
|видавець =Украинский выбор
|дата-доступу =27 листопада 2014
}}
 
{{poli-stub}}
{{Європейський Союз у темах|state=collapsed}}
 
[[Категорія:Європа]]
[[Категорія:Європейський Союз]]
[[Категорія:Політичні ідеології]]
[[Категорія:Глобалізація]]
[[Категорія:Євроскептицизм|Політичні рухи]]
[[Категорія:Політичні неологізми]]
4

редагування