Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Jbuket (обговорення | внесок) |
||
Рядок 73:
На зламі двох віків значно активізується політичне життя, в якому члени «Просвіти» завше йдуть попереду. Саме [[1899]] року більшість народовців оформилася в [[Українська національно-демократична партія|Національно-демократичну партію]] на чолі з Юліаном Романчуком і Костем Левицьким. Галицька інтелігенція долає консерватизм. Замість самоназви «русин» («руський») поширюється назва «українець» («український»). Водночас запроваджено [[фонетичний правопис]] до популярних видань «Просвіти». Просвітницьку діяльність щиро підтримує духовенство, зокрема тодішній [[Івано-Франківська архієпархія УГКЦ|станіславівський єпископ]] [[Андрій Шептицький]].
Почуття єдності західних і наддніпрянських земель виявилося під час святкування [[12 листопада]] [[1905]] року ювілею [[гетьман]]а [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]]. На той час за прикладом Галичини організовуються освітні товариства під назвою «Просвіта» на землях Наддніпрянщини: спочатку — в [[
На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке отримало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 27 грудня 1906 року членом Державної Думи [[Шраг Ілля Людвигович|Іллею Шрагом]] та [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайлом Коцюбинським]] (був обраний головою). Чернігівська «Просвіта» відкрила 2 філії — у [[Ніжин]]і і [[Козелець|Козельці]]. У 1911 році через переслідування з боку царської адміністрації товариство припинило свою діяльність.
|