Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 73:
На зламі двох віків значно активізується політичне життя, в якому члени «Просвіти» завше йдуть попереду. Саме [[1899]] року більшість народовців оформилася в [[Українська національно-демократична партія|Національно-демократичну партію]] на чолі з Юліаном Романчуком і Костем Левицьким. Галицька інтелігенція долає консерватизм. Замість самоназви «русин» («руський») поширюється назва «українець» («український»). Водночас запроваджено [[фонетичний правопис]] до популярних видань «Просвіти». Просвітницьку діяльність щиро підтримує духовенство, зокрема тодішній [[Івано-Франківська архієпархія УГКЦ|станіславівський єпископ]] [[Андрій Шептицький]].
 
Почуття єдності західних і наддніпрянських земель виявилося під час святкування [[12 листопада]] [[1905]] року ювілею [[гетьман]]а [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]]. На той час за прикладом Галичини організовуються освітні товариства під назвою «Просвіта» на землях Наддніпрянщини: спочатку&nbsp;— в [[ОдесаОдеське товариство «Просвіта»|Одесі]] ([[1906]]<ref name="В8">''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.— С. 338. ISBN 5-7773-0359-5</ref>), згодом&nbsp;— у [[Катеринославське товариство «Просвіта»|Катеринослав]]і (за даними В. Вериги, почало діяти 1905 року як Літературно-артистичне українське товариство<ref name="В8"/>), [[Житомирське товариство «Просвіта»|Житомирі]], [[Подільське товариство «Просвіта»|Кам'янці-Подільському]], [[КиївКиївське міське об'єднання товариства «Просвіта»|Києві]], [[ЧернігівЧернігівське товариство «Просвіта»|Чернігові]], [[МиколаївМиколаївське обласне об'єднання товариства «Просвіта»|Миколаєві]]. На Дону утворилась [[новочеркаська «Просвіта»]]. Цікаво, що власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному [[Зелений Клин|Зеленому Клині]] та в Америці, зокрема, в [[Українське культурне товариство «Просвіта» (Аргентина)|Аргентині]].
 
На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке отримало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 27 грудня 1906 року членом Державної Думи [[Шраг Ілля Людвигович|Іллею Шрагом]] та [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайлом Коцюбинським]] (був обраний головою). Чернігівська «Просвіта» відкрила 2 філії&nbsp;— у [[Ніжин]]і і [[Козелець|Козельці]]. У 1911 році через переслідування з боку царської адміністрації товариство припинило свою діяльність.