Ходжа Мір Дард: відмінності між версіями

'''Ходжа Мір Дард''' ([[1721]] —[[1785]]) — індійський [[поет]], автор віршів на урду, представник делійської школи, письменник, [[філософ]], містик часів занепаду [[Імперія Великих Моголів|імперії Великих Моголів]].

Мір Дард продовжував лінію тих поетів урду, у творчості яких відчувалася і мусульманська, і індуська традиції. Будучи суфієм, він поклонявся індуської богині красномовства — Сарасваті, володів не тільки аруза, а й санскритської поетикою, зокрема ''аланкара'' (поетична прикраса), серед яких надавав перевагу «шлеш» (грі слів) і «ямак» (вживанню одного слова в різних значеннях). Велику частину творчості Дарда склали газелі. За каноном газель — вірш про нерозділене кохання, і у земному і в містичному плані в ньому повинні звучати біль, страждання і сльози. Звідси псевдонимпсевдонім «Дард», тобто біль.