Полянка Горинецька: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
перейменування
Рядок 10:
|ширина прапора =
|зображення = Nowe Brusno ewang.jpg
|зображення_розмір = 200 пкс
|зображення_підпис =
|lat_dir =N |lat_deg =50 |lat_min =14 |lat_sec =37
Рядок 76:
|add3 =
}}
'''Полянка Горинецька''' {{lang-pl|Radruż}} (до 1939 р. — Дойчбах, {{lang-de|Deutschbach}}, у 1977-1981 роках — Полянка) – маленьке село на [[Закерзоння|Закерзонні]] в [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатському воєводстві]], в [[Любачівський повіт|Любачівському повіті]], у [[Гміна Горинець-Здруй|гміні Горинець-Здруй]]. Село розташовується по праву сторону від долини річки [[Бруснянка|Бруснянки]], між селами [[Старе Брусно|Старе]] та [[Нове Брусно]].
 
==Історія==
Село засноване у 1785 р. як німецька сільськогосподарська колонія часів [[Йосифинська колонізація|Йосифинської колонізації]] Галичини Австрійською імперією після поділу Польщі у 1772 році. 1785 року в Дойчбаху поселилось 18 родин (84 особи).

25 листопада 1938&nbsp;р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Дойчбах перейменовано на Полянку Горинецьку.<ref>[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WMP19382770653 M.P. 1938 nr 277 poz. 653 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim]{{lang-pl}}</ref>

До 1940 року більшість жителів у Дойчбаху були німцями-євангелістами. Крім німців у селі на 1 січня 1939&nbsp;р. проживали ще 40 українців-грекокатоликів, які належали до парафії Старе Брусно [[Чесанівський деканат|Чксанівського деканату]] [[Перемишльська єпархія (унійна)|Перемишльської єпархії]].<ref>[http://dlibra.kul.pl/dlibra/docmetadata?id=14978 Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1939. — с. 128.]</ref>
 
У 1940 році всі німці репатрійовані Сталіном у Німеччину, їхні будинками заселено поляками та пізніше частиною полонізованого українського населення села Старе Брусно, яке у 1946 році було знищене, а більшість населення переселене до Української Радянської Соціалістичної Республіки.