Римське завоювання Британії: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Римське завоювання Британії''' — тривалий процес, який фактично розпочався в 43 році н. е. за [[імператор]]а [[Клавдій|Клавдія]] з військової кампанії під орудою генерала [[Авл Плавтій (консул-суфект 29 року)|Авла Плавтія]], призначеного згодом губернатором [[Римська Британія|Британії]]. Тогочасна Велика Британія неодноразово зазнавала вторгнень з боку [[Римська республіка|Римської республіки]] та [[Римська імперія|Римської імперії]]. Перші торговельні контакти та дипломатичні стосунки з Британією були встановлені римлянами ще під час експедицій [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]] в 55 та 54 році до н. е. Економічний та культурний вплив стародавнього Риму суттєво дався взнаки вже на розвиткові Британії часів пізньої до-римської [[Залізна доба|Залізної доби]], особливо на півдні.
Між 55 до н. е., [[Вторгнення Цезаря в Британію|вторгненням Юлія Цезаря]], та 43 н. е. в стосунках між королівствами Британії та Римською імперію існував ''[[status quo]]'': Британія була сателітом Риму, сплачуючи данину, Рим натомість утримував британських заручників. [[Октавіан Август]] тричі планував військове вторгнення в Британію — в 34 р. до н. е., 27 р. до н. е. та в 25 р. до н. е.
В 40-х роках н. е. політична ситуація в Британії стала нестабільною. [[Катувеллауни]] стали найбільш потужним королівством на південному сході Британії, взявши гору над [[Тринованти|триновантами]] та захопивши їхню столицю Камулодун ([[Колчестер]]), а також, під орудою нащадків [[Коммій|Коммія]], колишнього союзника Юлія Цезаря, почали тиснути на своїх сусідів [[Атребати|атребатів]].
|