Едуардо Гонсалес Валіньйо: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
||
Рядок 42:
Свій найкращий матч провів 21 травня 1933 року, дебютний у складі [[збірна Іспанії з футболу|національної збірної]]. Гравець з [[Сегунда Дивізіон|Сегунди]] вже на дев'ятій хвилині оформив [[хет-трик]] у ворота [[збірна Болгарії з футболу|болгарської команди]], а в підсумку — іспанці здобули найбільшу перемогу в своїй історії — 13:0. До фінального свистка Чачо забив ще три голи. У складі піренейської команди також відзначилися [[Хуліо Антоніо Елісегі|Хуліо Елісегі]] (тричі), [[Луїс Регейро]] (двічі) і [[Крісант Боск]].
У тому матчі за переможців грали: воротар — [[Рікардо Самора]]; захисники — [[Сіріако Еррасті]], [[Хасінто Кінкосес]] (усі — «Мадрид»); півзахисники — [[Леонардо Сілауррен]] («Атлетік»),
У березні наступного року вдруге зіграв за головну команду країни, у відбірковому матчі чемпіонату світу з [[збірна Португалії з футболу|португальцями]]. Вже на третій хвилині Едуардо Гонсалес Валіньйо відкрив рахунок. До фінального свистка іспанці домінували на полі і забили ще вісім голів ([[Ісідро Лангара]] — 5, [[Луїс Регейро]] — 2, [[Марті Вентольра]] — 1). Сім забитих м'ячів у двох матчах дали змогу потрапити до заявки на [[Чемпіонат світу з футболу 1934|світову першість]] в Італії.
| |||