Вікіпедія

Транспортна мережа: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Прибрав маячню, переклав статтю з англійської
Рядок 1:
{{Теорія мереж}}
[[Файл:Схема топології зірка.gif|альт=Топологія|міні|390x390пкс|РоманГера]]'''Транспортна мережа''', або ядро мережі (backbone або core network), — це універсальна мережа, що реалізує функції транспортування/комутації й об’єднує окремі мережі доступу із забезпеченням транзиту трафіка між ними високошвидкісними каналами.
{{For|математичну теорію графів у транспортних мережах|Потокова мережа}}
'''Транспортна мережа''' — реалізація [[Просторова мережа|просторової мережі]], що відповідає структурі, де відбувається рух транспорту (або вантажів загалом).<ref name="Bart">M. Barthelemy, "Spatial Networks", Physics Reports 499:1-101 (2011) ( http://arxiv.org/abs/1010.0302 ).</ref><ref name="Boeing2017CEUS">{{cite journal|url=https://www.researchgate.net/publication/309738462_OSMnx_New_Methods_for_Acquiring_Constructing_Analyzing_and_Visualizing_Complex_Street_Networks |author=Boeing, G.|title=OSMnx: New Methods for Acquiring, Constructing, Analyzing, and Visualizing Complex Street Networks|journal=Computers, Environment and Urban Systems|date=2017|volume=65|pages=126-139|accessdate=2017-08-26|doi=10.1016/j.compenvurbsys.2017.05.004}}</ref>
Прикладом може бути мережа авто- чи залізничних шляхів, мережа вулиць, трубопроводів, електричних мереж тощо. Транспортні мережі можуть фізично розташовуватись на землі, у морі чи океані, у повітрі (наприклад, мережа авіатранспорту), у перспективі — у космічному просторі (мережа доставки пасажирів і людей між планетами).
 
== Методи ==
До складу транспортної мережі можуть входити:
Аналіз [[Вантажні потоки|потоків вантажів]] чи людей (наприклад, для визначення пропускної здатності шляхів чи громадського транспорту) здійснюється за допомогою [[Теорія графів|теорії графів]]. У такому аналізі може поєднуватись аналіз різних [[Види транспорту|видів транспорту]] (наприклад, залізниці, метро і прогулянки в межах одного маршруту). Аналіз транспортних мереж, як правило, вивчається в рамках [[Транспортна інженерія|транспортної інженерії]].
*транзитні вузли, що виконують функції перенесення і комутації;
*кінцеві (граничні) вузли, що забезпечують доступ абонентів до транспортної мережі;
*сервери сигналізації, що виконують функції обробки інформації сигналізації, управління викликами та з’єднаннями;
*шлюзи, що дозволяють здійснити підключення різнорідних, тобто апаратно і програмно несумісних між собою мереж зв’язку.
 
== Джерела ==
Сервери сигналізації можуть бути винесені в окремі пристрої, призначені для обслуговування декількох вузлів комутації. Використання спільних серверів дозволяє розглядати їх як єдину систему комутації, розподілену мережею. Це не тільки спрощує алгоритми встановлення з’єднань, але є найбільш економічним для операторів зв’язку, оскільки дозволяє замінити коштовні системи комутації великої ємності невеликими, гнучкими і доступними за вартістю системами.[[Файл:Топологія Кільце.gif|альт= Ця топологія широко використовується для побудови мереж SDH перших трьох рівнів SDH ієрархії: 155,622 і 2500 Мбіт/с. Основна перевага цієї топології - легкість організації захисту типу 1+1, завдяки наявності в мультиплексорах SMUX двох пар (основного і резервного) оптичних агрегатних виходів (каналів прийом/передачі): схід-захід, що дають можливість формування подвійного кільця із зустрічними потоками.|міні|390x390px]]Під мережею доступу (access network) розуміється системно-мережна інфраструктура, яка призначена для концентрації інформаційних потоків, що надходять від обладнання користувачів, і складається з абонентських ліній, вузлів доступу і систем передачі, що забезпечують підключення термінальних пристроїв користувачів до точки агрегації трафіка.
{{reflist}}
 
== Див. також ==
За відомчою приналежністю телекомунікаційні мережі поділяють на такі групи:
* [[Парадокс Бреса]]
*мережі зв’язку загального користування;
* [[Потокова мережа]]
*виділені мережі зв’язку;
* [[Евристична маршрутизація]]
*технологічні мережі зв’язку;
* [[Міжпланетна транспортна мережа]]
*мережі спеціального призначення.
 
{{Public transport |collapsed}}
Мережа зв’язку загального користування (ЗК) призначена для надання телекомунікаційних послуг будь-якому користувачеві. Мережа зв’язку ЗК є комплексом взаємодіючих мереж зв’язку, включаючи мережі зв’язку для розповсюдження програм телевізійного і радіомовлення.
 
{{DEFAULTSORT:Transport Network}}
Виділені технологічні, а також мережі зв’язку спеціального призначення утворюють групу мереж обмеженого користування (ОбК). Виділені мережі зв’язку — це мережі, призначені для надання послуг обмеженому колу користувачів. Такі мережі можуть взаємодіяти між собою, проте поєднані з мережами загального користування.
[[Category:Networks]]
[[Category:Transport infrastructure|Network]]
[[Category:Road infrastructure]]
[[Category:Pedestrian infrastructure]]
[[Category:Transport systems|Network]]
 
{{Transport-stub}}
Технологічні мережі зв’язку призначені для забезпечення виробничої діяльності організацій і управління технологічними процесами.
 
[[Файл:Топологія точка-точка.gif|альт= Ця базова топологія використовується тоді, коли інтенсивність трафіку в мережі не така велика та існує необхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводитися і виводитися канали доступу.|міні|572x572пкс|РоманГера]]
 
Мережі зв’язку спеціального призначення застосовують для забезпечення потреб державного управління, оборони, безпеки й охорони правопорядку в країні.
 
За типом абонентських терміналів, які використовуються в ТКС, телекомунікаційні мережі поділяються:
*на мережі фіксованого зв’язку, що забезпечують приєднання стаціонарних абонентських терміналів;
*мережі рухомого зв’язку, що забезпечують приєднання рухомих (що перевозяться або переносяться) абонентських терміналів.
 
[[Файл:Схема топологія дерево.gif|міні|394x394px|РоманГера]]
 
Традиційно телекомунікаційні мережі поділяють на первинні та вторинні. Первинна мережа є сукупністю каналів і трактів передачі, утворених обладнанням вузлів і ліній передачі (або фізичних ланцюгів), що з’єднують ці вузли. Первинна мережа надає канали передачі (фізичні ланцюги) вторинній мережі для утворення каналів зв’язку. Вторинна мережа є сукупністю каналів зв’язку, утворюваних на базі первинної мережі шляхом їх комутації (маршрутизації) у вузлах комутації й організації зв’язку між абонентськими пристроями користувачів.
 
За кількістю підтримуваних служб зв’язку мережі бувають:
*моносервісні, спочатку призначені для надання однієї служби зв’язку (наприклад, мережі радіомовлення, кабельного телебачення, телефонна мережа загального користування (ТМЗК), *мережа передачі даних загального користування (МПДЗК));
*мультисервісні, призначені для організації двох і більше служб зв’язку (наприклад мережа телефонної, факсимільної і низки мультимедійних служб).
 
За типом передавального середовища мережі можуть бути також класифіковані на проводові (аналогові та цифрові мережі; кабельні й оптоволоконні мережі), безпроводові або радіомережі (стільникові, транкінгові мережі та супутникові мережі) та змішані.
 
За кількістю мережних технологій і протоколів, що підтримуються в мережі, ТКС поділяються на однорідні та неоднорідні, які ще називають гетерогенними (мультипротокольними). Однорідні мережі, як правило, функціонують на основі єдиної телекомунікаційної технології (IP, ATM, MPLS). Мультипротокольна мережа — мережа зв’язку, що забезпечує перенесення різних видів інформації з використанням різних технологій і протоколів передачі. Для мереж, які складаються з неоднорідних підмереж, часто використовується термін інтермережа.
 
За видами комутації мережі поділяють на:
*некомутовані;
*комутовані — з комутацією каналів, повідомлень, пакетів.
 
Під час використання режиму комутації каналів встановлюється пряме фізичне з’єднання між вузлами мережі.
 
При комутації повідомлень між вузлами «відправник — одержувач» фізичне з’єднання не встановлюється, а мережні вузли дозволяють накопичувати (буферизувати) повідомлення і надсилати їх відповідно до заданої системи пріоритетності за певним маршрутом.
 
При пакетній комутації повідомлення користувача розбиваються на дрібніші частини — пакети, причому кожний пакет містить службові поля і поле даних. Існують два основні режими передачі даних при пакетній комутації:
*режим віртуальних з’єднань, коли між вузлами встановлюється й підтримується логічне з’єднання — віртуальний канал;
*дейтаграмний режим (дейтаграмна служба), при якому кожний пакет повідомлення, у загальному випадку, передається між мережними вузлами незалежно один від одного.
 
За адміністративним розподілом мережі поділяють на:
*магістральну мережу, яка зв’язує між собою телекомунікаційні вузли країни в цілому й забезпечує транзит потоків повідомлень між зоновими мережами;
*зонові (або регіональні) мережі, побудовані в межах території одного або декількох регіонів (груп областей) країни;
*місцеві мережі, які утворені в межах адміністративної або визначеної за іншим принципом території і не належать до регіональних мереж зв’язку. Місцеві мережі поділяються на *міські та сільські;
*міжнародна мережа — мережа загального користування, приєднана до мереж зв’язку іноземних держав.
 
За характером топології мережі поділяються на повнозв’язні, тобто мережі, в яких кожний вузол мережі пов’язаний зі всіма іншими вузлами, і неповнозв’язні. За великої кількості вузлів повнозв’язана мережа вимагає багато каналів зв’язку і її важко реалізувати через технічні складнощі і високу вартість. Тому переважна більшість мереж є неповнозв’язними. Незважаючи на те, що при заданій кількості вузлів у неповнозв’язній мережі може існувати досить велика кількість варіантів з’єднання вузлів мережі, на практиці зазвичай використовується декілька основних схем з’єднання вузлів (топологій) мережі.
 
Відповідно до цих топологій телекомунікаційні мережі поділяють на такі основні класи:
*зірка (зіркоподібна), коли всі вузли мережі підключаються до одного центрального вузла, що називається хостом (host) або хабом (hub);
*кільцева, коли всі вузли мережі підключаються до одного замкнутого кільцевого каналу;
*шинна, коли всі вузли мережі підключаються до одного незамкнутого каналу, який зазвичай називається шиною;
*ієрархічна топологія — топологія типу «дерево».
Топологія типу «зірка». Пропускна здатність мережі зв’язку з такою топологією визначається продуктивністю центрального вузла, який може бути «вузьким місцем» такої мережі. У разі виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї мережі. Колізій (зіткнень) даних при цьому не виникає. Кабельне з’єднання досить просте, оскільки кожна робоча станція пов’язана з вузлом. Витрати на прокладку кабелів високі, особливоколи центральний вузол географічно розташований не в центрі топології.
 
При розширенні мереж зв’язку не можуть бути використані раніше використовувані кабельні зв’язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель із центру мережі.
 
При розширенні мереж зв’язку не можуть бути використані раніше використовувані кабельні зв’язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель із центру мережі.
 
При розширенні мереж зв’язку не можуть бути використані раніше використовувані кабельні зв’язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель із центру мережі.
 
При розширенні мереж зв’язку не можуть бути використані раніше використовувані кабельні зв’язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель із центру мережі.
 
При розширенні мереж зв’язку не можуть бути використані раніше використовувані кабельні зв’язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель із центру мережі.
 
Топологія у вигляді зірки має найбільшу швидкодію зі всіх топологій мереж зв’язку, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його високій продуктивності) за окремими лініями, які використовуються тільки цими робочими станціями.
 
Топологія кільце
 
Ця топологія широко використовується для побудови мереж SDH перших трьох рівнів SDH ієрархії: 155,622 і 2500 Мбіт/с. Основна перевага цієї топології - легкість організації захисту типу 1+1, завдяки наявності в мультиплексорах SMUX двох пар (основного і резервного) оптичних агрегатних виходів (каналів прийом/передачі): схід-захід, що дають можливість формування подвійного кільця із зустрічними потоками.
 
Топологія точка-точка.
 
Ця базова топологія використовується тоді, коли інтенсивність трафіку в мережі не така велика та існує необхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводитися і виводитися канали доступу.
 
Автор Гера Роман Ярославович. [[Користувач:РоманГера]]
 
== Посилання ==
{{commonscat|Transport networks}}
{{Громадський транспорт}}
[[Категорія:Мережі]]
[[Категорія:Транспортна інфраструктура]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Транспортна_мережа