Галюциногенні гриби: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yeaulo (обговорення | внесок) →Історичні відомості: Виправлена описка Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки |
|||
Рядок 14:
Поширене було вживання психогенних грибів в індіанців доколумбової [[Мексика|Мексики]] та [[Центральна Америка|Центральної Америки]]. Так, червоний мухомор був священним грибом у стародавніх [[Майя (цивілізація)|майя]], [[псилоцибе]] вже 3000 років тому використовували в релігійних ритуалах [[ацтеки]]. Ацтеки називали ці гриби «теонана́катль» — «тіло бога», і вживали його тільки вибрані і присвячені. У Гватемалі знаходяться капища віком понад 2500 років із статуями магічного гриба з людським обличчям. Ритуали з використанням галюциногенних грибів збереглися у центральноамериканських племен аж досі.
Мухомори використовувалися середньовічними [[Вікінги|вікінгами]], а також протягом століть — [[шаман]]ами північних народів, що мешкають на [[Таймир]]і, [[Камчатка|Камчатці]] і [[Чукотка|Чукотці]]. Поїдання мухоморів у цих народів було привілеєю вождів і шаманів, інші ж пили їхню сечу, причому дія сечі зберігається після «пропускання» її через 4—5 чоловік. Це пояснюється тим, що саме в сечі накопичується [[мусцімол]] — метаболіт іботеновой кислоти, головна галлюциногенна речовина мухомора. Вживання мухоморів залежало від звичаїв племені. Відомо до 15
У 60-ті — 70-ті роки XX століття поширилося вживання «магічних грибів» в Америці, а потім це явище перейшло до Європи й набуло масового характеру. Наприкінці XX — на початку XXI століття серед людей, що вживають галюциногени, використання грибів роду ''Psilocybe'' витісняє інші природні психоделіки.
| |||