Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Близькосхідний інститут''' (відомий ще як "'''Інститут східних мов'''"). Заснований у [[Київ|Києві]] навесні 1918 зусиллями професорів [[Сташевський Євген Дмитрович|Є.Сташевського]], [[Богаєвський Петро Михайлович|П.Богаєвського]] та І.Бабата (вони ж були, послідовно, його ректорами). Мав у своєму складі консульський і комерційний факультети, призначався для підготовки дипломатичних кадрів незалежної України. Програмою передбачалось опанування студентами мов, історії та культури [[Близький Схід|близько]]-, [[Середній Схід|середньосхідних]] та [[Східна Європа|балканських країн]]. Арабські і турецькі мови викладав [[Кезма Тауфік Гаврилович|Т.Кезма]], перську – М.Джафар та П.Лозієв, історію – [[Кримський Агатангел Юхимович|А.Кримський]]. 1920 '''Б.і.''' реорганізовано в [[Інститут зовнішніх зносин]] з навчальними циклами: близькосхідним, англосаксонським, германським, романським, слов'янським. У подальшому інститут перетворено на Торгово-промисловий технікум, при якому з 1924 функціонував Вищий семінар сходознавства ім. [[Наріман Наріманов|Н.Наріманова]], де читалися лекції, доповіді, захищалися дипломні роботи. Доробок семінару – видання "Востоковедение. Etudes orientales" (1925), що містило матеріали Л.Левитського, [[Курц Борис Григорович|Б.Курца]], І.Фальковича та ін. 1925 семінар об'єднався з аналогічним семінаром, що діяв при [[Київський інститут народного господарства|Київському інституті народного господарства]], після чого центр орієнталістики став незабаром філіалом утвореної 1926 в Харкові Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.
== Див. також ==
* [[Інститут зовнішніх зносин]]
 
== Джерела та література ==
* ''Черніков І.Ф.'' [http://history.org.ua/?termin=Blyzkoskhidnyj_instytut Близькосхідний інститут] // {{ЕІУ|1| }}
77 268

редагувань