Вікіпедія

Ефект Матильди: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SOMBot (обговорення | внесок)
Боти
166 258 редагувань
м ізольована стаття сирота0
Розмовні суфікси
Рядок 1:
'''Ефектом Матильди''' є упередження щодо визнання досягнень науковиць, чиїм працям часто присвоюють авторство їхніх колег-чоловіків. Цей ефект вперше описала суфражистка та аболіціоністка Матильда Джослін Ґейдж (1926–98) у своєму ессе «Жінка як винахідниця». Термін «ефект Матильди» у 1993 році заснувала наукова історикиняісторик Марґарет Россітер<ref>{{citation|title=The Matthew/Matilda Effect in Science|url=|year=1993|author=Rossiter Margaret W.|journal=Social Studies of Science|volume=23|pages=325–341|place=London|publisher=Sage Publ.|doi=10.1177/030631293023002004|issn=0306-3127}}</ref>.
[[Файл:Matilda_Effect.png|міні|Ефект Матильди]]
Россітер наводить кілька прикладів цього ефекту. Тротула (Трота з Салерно), італійська лікаркалікар, що жила у 12 столітті, написала книги, авторство яких, після її смерті, приписали чоловікам. Серед прикладів дев'ятнадцятого та двадцятого століть є випадки [[Нетті Стівенс]], [[Марія Склодовська-Кюрі|Марії Склодовської-Кюрі]], [[Ліза Майтнер|Лізи Майтнер]], Марієтти Блау, [[Розалінд Франклін]] та Джоселін Бел Бернел.
 
Ефект Матильди пов'язаний з [[Ефект Матфея|ефектом Матфея]], згідно якого видатний науковець часто отримує більше визнання, ніж порівняно невідомий дослідник, навіть якщо їхня праця була спільною чи подібною.
Рядок 16:
== Приклади ==
Приклади жінок, що зіткнулись з ефектом Матильди:
* Тротула (Трота з Салермо, 12 століття)&nbsp;– італійська лікаркалікар, авторкаавтор робіт, що їх авторство по її смерті приписали чоловікам. Ворожість до жінок як вчительок та цілителів вела до заперечення самого їх існування.
* [[Нетті Стівенс]] (1861—1912), відкривачка системи визначення статі XY. Її ключові вивчення хрущака борошняного вперше виявили, що стать організму визначається його хромосомами, а не середовищем чи іншими чинниками. Стівенс значною мірою вплинула на перехід наукової спільноти до цієї нової лінії дослідження: хромосомне визначення статі<ref>{{Cite book|title=Doing Biology|last=Hagen|first=Joel|year=1996|publisher=Harper Collins|location=Glenview, IL|pages=37–46}}</ref>. Однак, зазвичай це відкриття приписують тогочасному видатному генетикові&nbsp;[[Томас Гант Морган|Томасові Ганту Морґану]]<ref name=":0">{{Cite web|url=http://news.nationalgeographic.com/news/2013/13/130519-women-scientists-overlooked-dna-history-science/|title=6 Women Scientists Who Were Snubbed Due to Sexism|accessdate=2015-10-04}}</ref>. Попри її обширну працю в царині генетики, внеском Стівенс до праці Морґана часто нехтують<ref>{{Cite web|url=https://embryo.asu.edu/pages/nettie-maria-stevens-1861-1912|title=Nettie Maria Stevens (1861-1912) {{!}} The Embryo Project Encyclopedia|website=embryo.asu.edu|accessdate=2015-10-04}}</ref>.
* Мері Вітон Калкінз (1863—1930)&nbsp;– під час навчання у [[Гарвардський університет|Гарвардському університеті]] здійснила відкриття, що подразники, які було поєднано з іншими яскравими подразниками, пригадуються значно легше. Вона також відкрила, що тривалість стикання з певним явищем впливала на швидкість пригадування. Ці знахідки, разом з її методом пов'язаних асоціацій, згодом використають [[Георг Еліс Мюллер]] та [[Едвард Бредфорд Тітченер|Едвард Тітченер]], без жодної згадки про Калкінз. 
* [[Герті Тереза Корі|Ґерті Корі]] (1896—1957), біохімік, Нобелівська лауреаткалауреат, роками працювала помічником свого чоловіка, попри те, що мала кваліфікацію такого ж рівня для професорської посади.
* [[Розалінд Франклін]] (1920–58)&nbsp;— зараз визнавана як авторка принципового внеску до відкриття структури [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] у 1953 році. На момент відкриття [[Френсіс Крік|Френсісом Кріком]] та [[Джеймс Ватсон|Джеймсом Ватсоном]], за яке два науковці отримали Нобелівську премію у 1962 році, її праця була неналежним чином врахована (хоча Ватсон описав критичну важливість її внеску у своїй книзі 1968 року ''Подвійна спіраль''). 
* Марта Ґотьє (нар. 1925)&nbsp;— зараз визнана за її важливу роль у відкритті хромосомної аномалії, що призводить до [[Синдром Дауна|синдрому Дауна]], відкриття, що раніше приписували виключно Жеромові Лежену. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ефект_Матильди