Відмінності між версіями «Муавія II»

Походив з суф'янідської гілки [[Омейяди|Омейядів]]. Старший син [[халіф]]а [[Язид I ібн Муавія|Язида I]] та Умм хашім, представниці племені Бану-Кальб (доньки Хашіма ібн Абу-Утби, валі Басри). Народився близько 664 року. Про молоді роки Муавії замало відомостей. Був першим омейядом, що не навчався у Медіні або Мецці, здобув більш світську освіту у сирійських вчених. НапочаткуНа початку 683 року отримав [[баят]], як підтвердження його прав спадкоємця трону.

У листопаді 683 року після смерті батька стає новим правителем халіфату. Втім не виявив хисту до державних справ, загалом не цікавився політикою, заявляючи, що став халіфом через виконання принципу спадковості. Втім, вирішив припинити війну з родом Хашимітів, яка точилася за правління Язида I. Він зупинив війська, що мали намір штурмувати Мекку та Каабу, заявляючи, що це безумство. Водночас Муавія II видав закони про захист прав жінок, заборону смертної кари та податок на благодійність.

На початку 684 року поновився конфлікт з Хашимітами, на чолі яких стояв [[Абдаллах ібн аз-Зубейр|Абдаллаха ібн аль-Зубейр]] (онук першого халіфа [[Абу-Бекр]]а). Доволі швидко на бік останнього перейшлоперейшла більшість провінцій халіфату. Муавія II контролював лише Сирію та частину Єгипту. За цих обставин халіф запропонував аль-Зубейру стати його спадкоємцем, проте той відхилив пропозицію, наголошуючи на молодості Муавії II, який ще міг мати дітей. Тоді халіф спрямував ще одне посольство, заявивши про готовність зректися влади.