Чандра Мохан Раджніш: відмінності між версіями

|релігія = Не засновував жодних релігій

|підданство =

|освіта =

|попередники =

|послідовники =

|премії =

|нагороди =

|підпис =

|сайт =

|вікіджерела =

'''Ошо (Чандра Мохан Раджніш)''' ({{lang-hi|चन्द्र मोहन रजनीश}}); ({{нар}}[[11 грудня]] [[1931]] — {{пом}}[[19 січня]] [[1990]]) — [[Індія|індійський]] [[Містикмістицизм|філософмістик]], засновник духовного [[вчення]], професор філософії, з початку 1970-х років відоміший як '''Бхагван Шрі Раджніш''' {({{lang-hi | भगवान श्री रजनीश}}}) і пізніше як '''Ошо''' {({{lang-hi |ओशो}}}) або '''Рошан''' {({{lang-hi | रौशन}}}).

Ошо наголошував на усвідомленні власних дій людиною, медитаціях, любові, святкуванні, творчості та гуморі, у протилежність статичним віруванням та релігіям. Проповідував власне [[вчення]], що декларувало своєю метою [[Свобода|вільне]] та [[Щастя|щасливе життя людини]], боротьбу із забобонами, помилковими цінностями суспільства, [[бюрократ|бюрократичною]]ичною державою, бюрократизованою церковною вірою ([[клерикалізм|клерикалізмом]]ом), бездуховністю сімейного укладу і т. д. Розробив безліч нових систем медитації, пов'язаних з музикою, рухом, подихом.

Бесіди Ошо, записані в період з 1969 по 1989 рік, зібрані і видані послідовниками у вигляді декількох сотень книг. Засновник системи [[ашрам|ашрамів]]ів в багатьох країнах. Під час перебування в США заснував місто [[Раджнішпурам]], яке за територією було подібно у три [[Нью-Йорк|Нью-Йорки]]и.

Критика соціалізму, Махатми Ганді і християнства зробила Ошо ще за життя суперечливою фігурою. Окрім того, він відстоював свободу сексуальних стосунків, в окремих випадках влаштовував сексуальні медитативні практики, за що заслужив прізвисько "«секс-гуру"». Деякі дослідники називають його "«гуру скандалів"».

Висловлювання Ошо змінювалися з часом, він активно жартував та використовував парадокси, щоб підкреслити важливість мислення власним розумом, на противагу сліпому слідуванню словам вчителів і гуру. Не дивно, що за такої — контекстної — подачі частина матеріалу всякий раз виявлялася оформленою по-новому, а в деяких бесідах можна виявити значну відмінність від раніше сказаного — наприклад, одній людині Ошо міг сказати: «Світ статичний», а іншому — «Світ постійно змінюється!». Таким чином він намагався привести людину в «точку рівноваги», щоб людина не дивилася однобоко, щоб завжди знаходилася у пошуку. Багатьох людей ставлять у глухий кут протиріччя в бесідах Ошо. Ось що говорить він з цього приводу: «"Мої друзі дивуються:» " Учора ти говорив одне, а сьогодні — інше. Чого ж нам слухатися? «Я можу зрозуміти їхнє здивування. Вони вхопилися тільки за слова. Розмови не представляють для мене ніякої цінності, тільки порожнечі між вимовленими мною словами — ось що цінне. Вчора я відчинив двері до моєї порожнечі за допомогою одних слів, сьогодні я відкриваю їх, вдаючись до інших слів. Та порожнеча, яка проявляється між словами, — ось що для мене важливо. Двері можуть бути дерев'яними, золотими, срібними, може, їх прикрасили візерунками з листя і квітів. Будуть вони простими або орнаментованими — все це не має значення. Лише відкриті двері, то пустий простір має значення. Для мене слова — лише інструмент, що допомагає відкрити порожнечу».