Тарас Бульба-Боровець: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 74:
ОУН(б) ставила своєю єдиною метою диктатуру Бандери як «вождя» і знищення всіх опозиційних сил, а також будь-кого, хто мислить не тезами «вождя». А також для підтвердження диктатури планувалися масові вбивства зокрема на Волині, провокативний характер загалом, влади Бандери характеризується зокрема вбивством під тортурами бандерівців дружини Тараса.
Конфлікт між збройними формуваннями Бульби-Боровця та [[Степан Бандера|Бандери]] стався через неузгодження питання про політичний центр керування УПА. [[Бандерівці]] вважали, що керівництво повинна здійснювати ОУН, а Бульба-Боровець — [[Державний центр Української Народної Республіки в екзилі]]. До Головної Команди УПА Отамана Тараса-Бульби прибули представники Бандери-Лебедя з пропозиціями не визнавати підлеглості [[Уряд Української Народної Республіки в екзилі|уряду УНР]], а підпорядковуватися Проводу ОУН Бандери. Військові підрозділи ОУН повинні увійти в склад бульбівської УПА, яка зобов'язувалася мати партійних комісарів, примусово до своїх лав мобілізовувати молодь, очистити українські землі від польського населення. Із восьми пунктів пропозицій штаб Тараса Бульби-Боровця погодився лише з одним — включення в лави УПА військових відділів бандерівців, що діяли б під єдиною назвою УПА і якими керували із спільного штабу. Побачивши, що бульбівських військ не поставити під партійний контроль ОУН, група Бандери-Лебедя перейменувала свої військові відділи в УПА. В результаті багато бульбівців загинуло від рук [[Служба безпеки ОУН (б)|Служби безпеки ОУН (б)]], яка силою підпорядковувала військові формування Отамана Тараса-Бульби Боровця керівництву ОУН(б). Серед загиблих бульбівців була також дружина отамана [[Анна Опоченська]].<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/11/15/139565/ Про трагічну долю дружини Тараса Бульби-Боровця]</ref> Щоб відмежуватися від новоствореної УПА, що здійснювала задуми [[Микола Лебедь|Миколи Лебедя]], [[20 липня]] [[1943]] року Головна Команда УПА Тараса Бульби-Боровця змінила свою назву. Відтоді вона стала [[УНРА|Українською Народною Революційною Армією]]. Невдовзі створив спільно з [[Мітрінга Іван|І.Мітрингою]] [[Українська народно-демократична партія (1942—1945)|Українську Народно-Демократичну Партію]].
{{Цитата|''…Крім того, непорозуміння поглиблювалось тим, що Ви визнаєте фашистську засаду безоглядної диктатури Вашої партії, а ми стояли на позиції кровної та духової єдности всього народу на засадах демократії, де всі мають рівні права і обов'язки. На цих засадах ми ще тоді знайшли площину для співпраці з багатьма націоналістами без того, щоб вони, або ми зрікались своїх поглядів. Ми стверджуємо світоглядову багатогранність серед українського народу й не бачимо потреби ліквідувати її штучними засобами штучної єдности, а вважаємо, що єдино правильна буде та концепція, яка, замість того, щоб розпалювати внутрішню міжусобицю за владу, змобілізує всі сили народу до боротьби насамперед з зовнішніми ворогами та підпорядкує її не тій чи тій партії, а маєстатові нації й держави.''<ref>[http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1943(08)10.oun.php Бульба-Боровець Т. Відкритий лист до членів Проводу ОУН(б)]</ref>}}
| |||