Привітне (Вознесенська сільська громада): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Село
| назва =Привітне (назва з 1977 року)
| область ={{Чрк}}
| район =[[Золотоніський район|Золотоніський]]
Рядок 38:
На території нинішнього села в [[1923]] році був заснований відділок «Канівщанський» [[радгосп]]у ім. Андрєєва. У [[1928]] році почали будувати [[барак]]и з [[саман]]у. У той час були побудовані дитячий садок та контора.
 
В період [[Друга світова війна|Другої світової війни]] боїв не було, проводились розвідки і знаходились військовополонені.
Після [[1950-ті|50-х]] років почало розбудовуватися господарство. Збудовано [[гуртожиток]], [[їдальня|їдальню]], працював клуб. У [[1956]] році самі виробляли електричний струм, було електрифіковано всю територію радгоспу. У 1956-1957 роках відділок «Канівщанський» відокремлений від радгоспу ім. Андрєєва і приєднаний до Маркизівського фруктового комбінату. У [[1961]] році відділення «Канівщанське» стало самостійним господарством, підпорядкованим Черкаському консервному комбінату. Першим директором радгоспу став Борис Іванович Ратушний. За час його керівництва побудовано: майстерню, [[гараж]], торговельний центр, контору, чотири будинки, [[тік]].
 
Після війни вирощували [[зернові культури|зернові]], садили висадки, виконували всі сільськогосподарські роботи. В цей час на роботах було багато молоді. Розвивалась художня самодіяльність, постійно здійснювалися перегляди кінофільмів. У [[1949]] році утворилася профспілкова організація, я кою керував Бойко Іван Федорович. Працював цілодобово дитсадок, де дітей приймали з двох місяців, матері ходили на роботу. Вихователькою була Гордієнко Олександра Григорівна. В дитсадку топили [[солома|соломою]], тримали [[корова|корову]]. У [[1950]] році [[весна|навесні]] почали забудовувати село. Першим за будівельником був Бойко Іван Федорович.
Як село з назвою Привітне населений пункт затвердили в [[1977]] році. Сільське самоврядування здобуло село в [[1989]] році, коли була утворена сільська рада. Першим її головою став Плис Григорій Федорович.
 
ПісляВ [[1950-ті|50-х]] роківроках почало розбудовуватися господарство. Збудовано [[гуртожиток]], [[їдальня|їдальню]], працював клуб. У [[1956]] році самі виробляли електричний струм, було електрифіковано всю територію радгоспу. У [[1956]]-[[1957]] роках відділок «Канівщанський» відокремлений від радгоспу ім. Андрєєва і приєднаний до Маркизівського фруктового комбінату. У [[1961]] році відділення «Канівщанське» стало самостійним господарством, підпорядкованим Черкаському консервному комбінату. Першим директором радгоспу став Борис Іванович Ратушний. За час його керівництва побудовано: майстерню, [[гараж]], торговельний центр, контору, чотири будинки, [[тік]].
 
В [[1961]]-[[1965]] роках на площі 360 [[га]] був посаджений [[сад]]. Висаджені різні сорти [[яблуня|яблунь]]: «Білий налив», «Антонівка», «Слава переможцям», «Симиренка», «Джонатан», «Боровинка», «Пермен» та інші. Також посаджені [[слива|сливи]], [[абрикос]]и, [[черешня|черешні]] різних сортів, [[вишня|вишні]], [[смородина|смородину]], [[кизил]]. Для роботи в саду були послані на навчання молоді люди з Городищенського технікуму Черкаської області. Радгосп постачався різною технікою — [[трактор]]ами, [[автомобіль|автомобілями]], сідьськогосподарським інвентарем.
 
В [[1966]]-[[1967]] роках директором був Байда Олександр Іванович, а з серпня 1967 року – Грязон Іван Іванович, який працював по [[серпень]] [[1985]] року. В цей період радгосп «Канівщанський» мав високі економічні показники. З [[1971]] року він став насінницьким і належав до «Укрнасіннєовоч» в [[Київ|Києві]]. Вирощували насінники [[кроп]]у, [[редиска|редиски]], [[петрушка|петрушки]], [[червоний буряк|червоного буряка]], [[цибуля|цибулі]] та інше. Люди отримували високу [[заробітна плата|заробітну плату]]. Дітей в школу возили в селище Пальмирського цукрового заводу трьома [[автобус]]ами, так як школи своєї не було. Побудували дорогу з твердим покриттям. Своїм [[насінництво]]м та [[садівництво]]м радгосп «Канівщанський» славився на весь [[Радянський Союз]].
 
Як село з назвою Привітне населений пункт затвердили в [[1977]] році. До створення сільської ради Привітне відносилось до Вознесенської сільської ради. Сільське самоврядування здобуло село в [[1989]] році, коли була утворена сільська рада. Першим її головою сільради став Плис Григорій Федорович.
 
Привітне було засноване, як курортне село, поблизу будувався [[аеродром]]. З [[2000]] року взяло у своє підпордкування [[хутір]] Роздол (нині мертвий).