Електронна пошта: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м вікіфікація
вікіфікація, доповнення
Рядок 13:
 
== Принципи роботи електронної пошти ==
Електронна пошта, або, як її ще називають, E-mail (від англ. electronic — електронна, mail — пошта) — служба Інтернет для передачі текстових повідомлень та прикріплених до них файлів у вигляді листів. Електронна пошта є однією з найбільш використовуваних. Її схожість на звичайну пошту полягає в тому, що обидві передають повідомлення. Основною перевагою електронної пошти є її швидкість: електронний лист потрапляє в «поштову скриньку» адресата одразу ж після відправлення і зберігається там до прочитання. Відмінність між звичайною та електронною поштою ще полягає в тому, що електронні листи і будь-які додатки до них — розбиваються на дрібні шматочки, названі пакетами, які добираються до одержувача незалежно один від одного. У поштовій аналогії це означало б, що кожен лист розбирається по сторінках, які потім відправляються окремо поодинці і тій же адресі. По дорозі пакети передаються від сервера до сервера до тих пір, поки вони не потрапляють до кінцевого одержувача. Оскільки різні пакети добираються до адресата різними маршрутами, вони можуть поступити до нього в неправильному порядку. Але, як тільки всі пакети прибудуть, з них збирається первинне повідомлення. Звичайно, весь цей складний процес, який ми так довго описували, займає менше хвилини, навіть якщо адресати знаходяться на різних кінцях планети.  
 
Цінною перевагою електронної пошти в порівнянні із звичайною є можливість розсилки одного повідомлення за багатьма адресами відразу; все, що потрібно для цього зробити, — це перерахувати всіх ваших адресатів у відповідному полі E-mail програми. Це знайшло відображення ще в одній з важливій можливості електронної пошти — списках розсилки ({{lang-en|mailing lists}}). Вони полегшують листування з іншими користувачами Internet, які мають спільні інтереси.  
 
Повідомлення, відправлене на поштовий сервер, буде розіслане всім, хто підписався на цей список розсилки, тобто його отримають одразу тисячі користувачів. Підписатися на такі списки може кожний, хто має поштову адресу в Internet.
Рядок 21:
== Будова електронної адреси ==
: {{main| Адреса електронної пошти}}
Адреса містить ім’яім'я комп’ютеракомп'ютера та ім’яім'я конкретного користувача цього комп’ютеракомп'ютера, якому адресоване повідомлення.
 
Електронні скриньки розміщуються на спеціальних комп’ютерах –комп'ютерах — поштових серверах. Для кожної скриньки на поштовому сервері відводиться спеціальне місце. На одному поштовому сервері не може бути двох скриньок з однаковими назвами.
 
Електронна адреса складається з двох частин, розділених знаком @ (читається «ет»). Наприклад:
Рядок 29:
'''Alex@ukrbiz.net'''
 
Aleх — – ім’яім'я скриньки, ukrbiz.net — доменне ім’яім'я поштового сервера, на якому знаходиться ця скринька. Повідомлення, що надіслані за цією адресою, будуть передані на комп’ютеркомп'ютер з іменем ukrbiz.net користувачу на ім’яім'я Aleх (малі та великі літери не розрізняються).
 
Щоб отримати власну скриньку, існує два способи: 1) більшість провайдерів при підключенні користувача до Інтернет надає йому поштову скриньку на своєму сервері; 2) в Інтернет існує величезна кількість безкоштовних поштових серверів, на яких можна створити потрібну кількість скриньок. Перший варіант зручний швидкістю отримання пошти, так як ви напряму з’єднаніз'єднані з комп’ютеромкомп'ютером провайдера. Другий варіант зручний для доступу до скриньки з різних комп’ютерівкомп'ютерів: перебуваючи в іншому місті чи, навіть, країні, ви можете зайти на сайт цього поштового сервера, переглянути пошту та відправити відповіді.
 
== Принцип дії ==
Рядок 41:
# <tt>smtp.a.org</tt> відправляє лист <tt>mx.b.org</tt> по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача <tt>bob</tt>.
# Боб натискає кнопку «отримати повідомлення» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу [[Post Office Protocol]] (POP3).
 
== Структура електронного листа ==
При передаванні за протоколом [[SMTP]] ''електронний лист'' складається з таких частин:
* '''Даних SMTP-конверта''', отриманих сервером. Частина цих даних може бути відсутньою у повідомленні. Так, наприклад, у <code>RCPT TO</code> (''envelope to'') міститься список одержувачів листа, при цьому у самому листі адресат може бути не вказаний. Ця інформація передається за межі сервера лише у рамках протоколу SMTP, і зміна протоколу при доставці пошти (наприклад, на вузлі-одержувачі у процесі внутрішньої маршрутизації) може приводити до втрати цієї інформації. У більшості випадків ця інформація є недоступною кінцевому адресату, який використовує не-SMTP протоколи ([[POP3]], [[IMAP]]) для доступу до поштової скриньки. Для можливості контролювати працездатність системи ця інформація зазвичай зберігається в журналах поштових серверів.
* '''Повідомлення''' (у термінології протоколу SMTP&nbsp;— 'DATA'), яке, у свою чергу, складається з двох частин, розділених порожнім рядком:
** '''Заголовку''' ({{lang-en|header}}) листа. У заголовку вказується службова інформація та помітки поштових серверів, через які пройшов лист, помітки про пріоритет, вказівки на адресу й ім'я відправника й одержувача листа, тема листа й інша інформація.
** '''Тіла''' ({{lang-en|body}}) листа. У тілі листа поміщається власне повідомлення листа.
 
=== Дані SMTP-конверта ===
Дані SMTP-конверта містять параметри, що задаються однойменними командами:
* Параметр <code>HELO/EHLO</code>&nbsp;— містить ім'я ({{lang-en|FQDN - Fully Qualified Domain Name}}) відправного вузла, або адресу-літерал відправного вузла.
* Параметр <code>MAIL FROM</code>&nbsp;— містить e-mail відправника. Адреса може бути довільною (в тому числі неіснуючою, що допускається протоколом SMTP; однак RFC 5321 містить рекомендацію використовувати або Null Reverse-Path для спеціальних повідомлень, або реальну адерсу e-mail<ref name="Null-Reverse-Path">[https://tools.ietf.org/html/rfc5321#section-4.5.5 RFC 5321: 4.5.5. Messages with a Null Reverse-Path]</ref>), але саме це значення використовується для формування повідомлень про помилки доставки повідомлень (а не значення з поля <code>From</code> заголовка повідомлення). Ця адреса, так же, може перевірятись при первинній перевірці на спам. При відправленні повідомлення звичайний поштовий клієнт формує <code>MAIL FROM</code> із вмісту поля <code>From</code>.
* Параметр <code>RCPT TO</code>&nbsp;— найважливіша частина конверта для доставки пошти, містить електронну адресу одного чи декількох адресатів. При формуванні SMTP-конверта <code>RCPT TO</code> може використовуватись декілька разів. При відправлянні повідомлення звичайний поштовий клієнт формує список для <code>RCPT TO</code> із вмісту полів повідомлення <code>To</code>, <code>Cc</code> та <code>Bcc</code>.
 
=== Заголовки листа ===
Заголовки листа описуються стандартами [[RFC]]:
* RFC 2076&nbsp;— Common Internet Message Headers (''Загальноприйняті стандарти заголовків повідомлень''), включає у собі інформацію з інших RFC: RFC 822, RFC 1036, RFC 1123, RFC 1327, RFC 1496, RFC 1521, RFC 1766, RFC 1806, RFC 1864, RFC 1911).
* RFC 4021&nbsp;— Registration of Mail and MIME Header Fields (''Реєстрація пошти і поля заголовків MIME'').
 
Заголовки використовуються для журналювання проходження листа й службових поміток (іноді їх називають [[кладж]]ами). В Microsoft Outlook ці заголовки називаються «Заголовки Інтернет». В заголовках зазвичай вказуються: поштові сервери, через які пройшов лист (кожний поштовий сервер додає інформацію про те, від кого він отримав цього листа), інформацію про те, чи схожий цей лист на спам, інформацію про перевірку антивірусами, рівень терміновості листа (може змінюватись поштовими серверами). Також у заголовку зазвичай вказується програма, за допомогою якої був створений лист. Оскільки заголовки є службовою інформацією, то частіше за все поштові клієнти приховують їх від користувача при звичайному читанні пошти, але також надають можливість побачити ці заголовки, якщо виникає потреба у детальнішому аналізі листа. У випадку, якщо лист з формату SMTP конвертується в інший формат (наприклад, у Microsoft Exchange 2007 листи конвертуються у MAPI), то заголовки зберігаються окремо, для можливості діагностування.
 
Заголовки зазвичай додаються згори (тобто кожен раз, коли до повідомлення потрібно додати заголовок, він дописується першим рядком, перед усіма попередніми).
 
Крім службової інформації, заголовки листа також зберігають і видиму користувачеві інформацію, це зазвичай, відправник листа, одержувач, тема і дата відправлення.
 
Заголовки повідомлень можуть містити лише 7-бітні символи<ref>Наявні набори стандартів для підтримання національних символів в e-mail (RFC 6531, RFC 6532, RFC 6533), але не все програмне забезпечення це підтримує.</ref>. За необхідності використовувати національні символи у якихось полях, потрібно використовувати кодування (зазвичай [[Base64]] або [[Quoted-Printable]]).
 
;Заголовки, що часто використовуються
* <code>Return-Path:</code> (RFC 821, RFC 1123)&nbsp;— адреса повернення, коли неможливо доставити листа за адресою призначення. Може відрізнятись від <code>MAIL FROM</code> і заголовків <code>From:</code>, <code>Sender:</code> або <code>Reply-To:</code>, але зазвичай збігається з <code>MAIL FROM</code>.
* <code>Received:</code> (RFC 822, RFC 1123)&nbsp;— дані про проходження листа через кожний конкретний поштовий сервер (MTA). При проходженні через декілька поштових серверів, нові записи додаються над попередніми, у кінцевому результаті журнал переміщення буде записаний у зворотному порядку.
* <code>MIME-Version:</code> (RFC 1521)&nbsp;— версія [[MIME]], з яким це повідомлення створене. Часто цей заголовок створюється раніше з інших, тому він є останнім у списку.
* <code>From:</code> (RFC 822, RFC 1123, RFC 1036)&nbsp;— ім'я та адреса відправника (саме у цьому заголовку з'являється текстове поле з іменем відправника). Може не збігатись з <code>return-path</code> і навіть не збігатись із заголовком SMTP <code>MAIL FROM:</code>.
* <code>Sender:</code> (RFC 822, RFC 1123)&nbsp;— відправник листа. Дає можливість вказати, що лист від чиєгось імені (from) відправлено іншою особою (наприклад, секретарем від імені начальника). Деякі поштові клієнти показують повідомлення при наявності sender і from як «повідомлення від 'sender' від імені 'from'». Sender є інформаційним заголовком (і також може відрізнятись від заголовка SMTP <code>MAIL FROM</code>).
* <code>To:</code> (RFC 822, RFC 1123)&nbsp;— ім'я та адреса отримувача. Може повторюватись декілька разів (якщо лист адресується декільком абонентам). На основі цього поля формується вміст поля SMTP <code>RCPT TO</code>.
* <code>Cc:</code> (RFC 822, RFC 1123)&nbsp;— (від {{lang-en|carbon copy}}) містить імена та адреси вторинних отримувачів ліиста, яким надсилається копія. Бере участь у формуванні поля SMTP <code>RCPT TO</code>, як і поле «To».
* <code>Bcc:</code> (RFC 822, RFC 1123)&nbsp;— (від {{lang-en|blind carbon copy}}) містить імена та адреси отримувачів листа, чиї адреси не слід показувати іншим отримувачам. Бере участь у формуванні поля SMTP <code>RCPT TO</code>, як поля «To» і «Cc», але є відсутнім у відправленому повідомленні.
* <code>Reply-To:</code> (RFC 822, RFC 1036)&nbsp;— ім'я та адреса, куди слід адресувати відповіді на цей лист. Якщо, наприклад, лист розсилається роботом, то як <code>Reply-To</code> буде вказано адресу поштової скриньки, що є готовою прийняти відповідь на лист. * <code>Message-ID:</code> (RFC 822, RFC 1036)&nbsp;— унікальний ідентифікатор повідомлення. Складається з адреси вузла-відправника та номера (унікального в межах вузла). Алгоритм генерування унікального номера залежить від сервера/клієнта. Виглядає приблизно так: <code>AAB77AA2175ADD4BACECE2A49988705C0C93BB7B4A@example.com</code>. Разом з іншими ідентифікаторами використовується для пошуку проходження конкретного повідомлення по журналах поштової системи (поштові системи фіксують проходження листа за його <code>Message-ID</code>) і для посилання на інші листи (використовується для групування й побудови ланцюжків листів). Зазвичай створюється поштовим клієнтом (MUA) у момент формування листа.
* <code>In-Reply-To:</code> (RFC 822)&nbsp;— вказує на <code>Message-ID</code>, для якого цей лист є відповіддю (за його допомогою поштові клієнти можуть легко вишиковувати ланцюжок листування&nbsp;— кожна нова відповідь містить Message-ID для попереднього повідомлення).
* <code>Subject:</code> (RFC 822, RFC 1036)&nbsp;— тема листа.
* <code>Date:</code> (RFC 822, RFC 1123, RFC 1036)&nbsp;— дата відправлення листа.
* <code>Content-Type:</code> (RFC 1049, RFC 1123, RFC 1521, RFC 1766)&nbsp;— тип вмісту листа (HTML, RTF, Plain text) і кодування, у якому створено лист.
* <code>Return-Receipt-To:</code> (RFC 2076)&nbsp;— e-mail, куди поштовий сервер адресата має відправити повідомлення про доставку. В RFC 2076 приводиться у розділі «Not Internet standard», через що може підтримуватися не усіма серверами.
* <code>Disposition-Notification-To:</code> (RFC 3798)&nbsp;— e-mail, куди поштовий клієнт адресата повинен відправити повідомлення про доставку, якщо це дозволить користувач (через налаштування тощо).
 
Крім стандартних, поштові клієнти, сервери і роботи оброблення пошти можуть додавати власні заголовки, що розпочинаються з «X-» (наприклад, <code>X-Mailer</code>, <code>X-MyServer-Note-OK</code> або <code>X-Spamassasin-Level</code>).
 
=== Тіло листа ===
Тіло листа відокремлюється від заголовка порожнім рядком. В не-smtp стандартах формат листа залежить від стандарту системи (наприклад, [[MAPI]]), але перед «виходом» листа за межі MAPI-сумісної системи (наприклад, перед пересиланням через Інтернет) зазвичай приводиться до SMTP-сумісного вигляду (інакше маршрутизація листа була б неможливою, так як стандартом передавання пошти в Інтернеті є SMTP).
 
У тілі повідомлення допускаються лише друковані символи. Тому для передавання бінарної інформації (зображень, виконавчих файлів тощо) застосовуються кодування, що переводять до 7-бітного вигляду&nbsp;— [[Base64]] або [[Uuencoding|UUE]]. Крім того, із самого початку існування e-mail обмеження було жорсткішим&nbsp;— деякі поштові системі підтримували лише 7-бітні повідомлення. Для роботи з такими системами звичайний текст, при наявності національних символів, також, може кодуватись у 7-бітний вид. Для цього використовуються [[Base64]] або [[Quoted-Printable]]. Однак поштових систем, що працювали б виключно із 7-бітними повідомлення уже немає.
 
 
== Історія ==
[[Файл:Mail-interface.png|thumb|316px|Текстовий інтерфейс программипрограми mail]]
Електронна пошта виникла задовго до появи [[Інтернет]]у{{Немає АД|16|03|2012}}. Вона розвивалася поступово, починаючи від можливості обміну повідомленнями між користувачами одного комп'ютера, потім у межах [[комп'ютерна мережа|мережі]] комп'ютерів, що використовували однакові [[операційна система|операційні системи]], і, нарешті, були розроблені універсальні протоколи, сумісні з різними комп'ютерами та різними операційними системами.
 
Рядок 114 ⟶ 165:
* Створення
* Відправлення
* Копія (при отриманні листа адресати будуть бачити, що вони&nbsp;— не єдині адресати цього листа).
* Прихована копія (при отриманні листа ці адресати будуть бачити звичайних адресатів, а адресати, що отримали звичайні копії не знатимуть про приховані копії).
* Прийом
Рядок 143 ⟶ 194:
 
== Цікаве ==
Відповідно до статистики у 2010 році, [[спам]] становив близько 90&nbsp;% усіх електронних поштових повідомлень [[інтернет]]у<ref>[http://www.messagelabs.com/mlireport/MessageLabsIntelligence_2010_Annual_Report_FINAL.pdf Spam percentage from MessageLabs]</ref>
 
== Корисні поради ==
# Якщо ви платите за час перебування в Інтернеті, то при роботі з електронною поштою його можна звести до мінімуму. Для цього спочатку у відключеному режимі готують всі листи і поміщують їх у папку Исходящие (для цього в меню Файл вибрати пункт Отправить позже). Коли вся пошта готова до відправлення, підключитись до Інтернет і після цього натиснути кнопку Доставить почту&nbsp;— ваші листі відправляться на ваш SMTP-сервер для відправлення, а поштовий клієнт забере з РОР3-сервера листи, що надійшли на вашу адресу. Після завершення процедури передачі листів можна відключатись від Інтернет і переглядати листи в автономному режимі.
# Використовуючи адресну книгу, можна швидко вводити імена адресатів у нових листах, вибравши їх зі списку. Для цього використовують кнопку Контакты у відповідному вікні або кнопку Адреса. Для занесення автора надісланого листа, виконайте правий клік на листі і виберіть пункт Добавить отправителя в адресную книгу.
# Якщо після доставляння пошти надійшли нові листи, то їх кількість вказується в дужках після папки Входящие, відкривши папку ви їх легко знайдете, так як заголовки непрочитаних листів виділяються жирним шрифтом.
# Якщо в заголовку листа ви бачите значок скріпки, то це означає, що до повідомлення прикріплені один чи декілька файлів. У віні виділеного файлу натисніть велику кнопку-скріпку і виберіть пункт Сохранить.
# Обов’язковоОбов'язково вказуйте тему повідомлення&nbsp;— багато людей не звертають уваги на листи без теми.
# Не відкривайте вкладення листів від адресатів, яких ви не знаєте або не впевнені в них&nbsp;— це можуть бути листи з прикріпленими шкідливими програмами.
# Не пишіть в листах того, чого б не хотіли самі прочитати. Людина, прочитавши це у вашому листі, може більше не захотіти з вами листуватися.
# Отримавши листа, намагайтеся якнайшвидше дати відповідь. Людина оцінить те, як ви швидко відреагували, і розумітиме, що ви її поважаєте.
# Не вкладайте до листів файли великого розміру (декілька мегабайт) без попередньої згоди з адресатом. Пересилка вашого файлу з поштового сервера при невисокій якості зв’язкузв'язку може ускладнити передачу інших файлів.
 
== Див. також ==