Генріх Белль: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Рядок 11:
| Дата смерті = 16.7.1985
| Місце смерті = [[Ланґенбройх]], [[Західна Німеччина]]
| Громадянство = {{FRG}}відл
| Рід діяльності = прозаїк, новеліст
| Роки активності =
Рядок 24:
 
{{НобелівськаПремія}}
'''Ге́нріх Теодо́р Белль''', '''Генріх Бьолль'''<ref>Генріх Бьолль. Він розвозив пиво // Всесвіт. -&nbsp;— 1994. -&nbsp;— С.71-75.</ref>, '''Гайнріх Бьолль'''<ref>[http://ua.boell.org/uk/categories/heinrich-boll Про Гайнріха Бьолля на сайті однойменного фонду.]</ref> ({{lang-de|Heinrich Böll}}, *[[21 грудня]] [[1917]], [[Кельн]]&nbsp;— †[[16 липня]] [[1985]], [[Лянґенбройх]])&nbsp;— німецький письменник.
 
Автор антинацистських та соціально-критичних романів «Де ти був, Адаме?» (1951), «Більярд о пів на десяту» (1959), «Очима клоуна» (1963), «Груповий портрет з дамою» (1971), що вирізняються глибиною психологічного аналізу, гостротою етичної проблематики та гуманізмом. Оповідання, автобіографічна повість «Що станеться з хлопчиком…» (1981), театральні, телевізійні, та радіоп'єси, літературна критика. Нобелівська премія (1972).
Рядок 50:
У 1949&nbsp;році вийшла у світ й одержала позитивний відгук критики перша повість Белля «Поїзд точно за розкладом». Це історія про молодого солдата, якого чекає повернення на фронт і швидка смерть. "Поїзд прийшов вчасно&nbsp;— це перший твір Белля із серії книг, у яких описується безглуздість [[війна|війни]] й труднощі післявоєнних років; так і «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» (1950), «Де ти був, Адаме?»(1951) і «Хліб ранніх років»(1955). Всі ці книги звучать палкими обвинуваченнями жахам і хаосу війни. Авторська манера Белля, що писав просто і ясно, була орієнтована на відродження німецької мови після пихатого стилю нацистського режиму.
 
Відійшовши у своєму першому романі «Більярд о пів на десяту» (нім."Billiard um halbzehn" 1959) від манери «літератури руїн» (Trummer literatur), Белль розповідає про сім'ю відомих кельнських архітекторів. Хоча дія роману обмежена всього одним днем, завдяки ремінісценціям і відступам у романі розповідається про три покоління&nbsp;— панорама роману охоплює період від останніх років правління [[кайзер]]а [[Вільгельм]]а до процвітаючої «нової» Німеччини [[1950-ті|1950-х рр.]] «Більярд о пів на десяту» значно відрізняється від більше ранніх творів Белля&nbsp;— і не тільки масштабом подачі матеріалу, але й формальною ускладненістю. «Ця книга,&nbsp;— писав німецький критик Генрі Плард,&nbsp;— доставляє величезну розраду читачеві, тому що показує цілющість людської любові».
 
У [[1960-ті|1960-тих рр.]] твори Белля стають композиційно ще складнішими. Дія повісті «Очима клоуна» («Ansichten eines Clowns», 1963) відбувається також протягом одного дня; у центрі оповідання перебуває парубок, який говорить по телефону й від імені якого ведеться оповідання; герой воліє грати роль блазня, аби тільки не підкоритися лицемірству післявоєнного суспільства. «Тут ми знову зіштовхуємося з головними темами Белля: нацистське минуле представників нової влади й роль католицької церкви в післявоєнній Німеччині»,&nbsp;— писав німецький критик Дітер Геніке.
 
Темою «[[Самовільна відлучка|Самовільної відлучки]]» («Entfernung von der Truppe», 1964) і «Кінця одного відрядження» («Das Ende einer Dienstfahrt», 1966) також є протидія офіційній владі. Більш об'ємний і набагато більше складний, порівняно з попередніми творами, роман «Груповий портрет з дамою» («Gruppenbild mit Dame», 1971) написаний у формі [[репортаж]]у, що складається з [[інтерв'ю]] й документів про Лені Пфейффер, завдяки чому розкриваються долі ще шістдесяти людей. «Простежуючи протягом півстоліття німецької історії життя Лені Пфейффер,&nbsp;— писав американський критик Ричард Локк, Белль створив роман, що оспівує загальнолюдські цінності».
 
«Груповий портрет з дамою» був згаданий під час присудження Беллю Нобелівської премії (1972), отриманої письменником «за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яке стало вагомим внеском у відродження німецької літератури». «Це відродження,&nbsp;— сказав у своїй промові представник [[Шведська академія наук|Шведської академії]] Карл Раґнар Ґіров,&nbsp;— порівняне з воскресінням повсталої з попелу культури, яка, здавалося, була приречена на повну загибель, проте, на нашу загальну радість і користь, дала нові паростки».
Рядок 65:
 
== Система хронотопів в романах Генріха Белля ==
* <blockquote>хронотоп "«національного минулого"». В романах Белля фігурує хронотоп "«національного минулого"» (спадковості). Це не тема, а саме цілий світ, влаштований особливим чином і існує в свідомості героїв&nbsp;— - "«віртуальний"» хронотоп, що служить для них своєрідною системою координат. Одним з атрибутів буйволів в романі "«Більярд о-пів на десяту"» є показний релігійний шовінізм, атрибут їх гордості та самоствердження (це також зв'язок із минулим). Яскраво простежується саме зовнішня сторона, своєрідний культ, виставлення напоказ, що неприйнятно для християнства, як такого, особливо очима агнців та пастирів. Не менш цікавий мотив -&nbsp;— священні співи двох світів, свого роду маркери. Вони неодноразово згадуються у романі та лише в словах Йоганни прямо протиставляються: ''«"Я свята, і біль у моєму серці не стих. Мій син, Отто Фемель, поліг. <…> він же теж прийняв причастя буйвола <…> ченці із смолоскипами в руках відсвяткували початок нової ери <…> Абат здивувався, що Роберт не захотів узяти участі в святі. <…> ті самі уста, що вміли так гарно співати "«Rorate coeli"», заспівали пісню, яка, сподіваюся, ніколи не злине з уст мого онука: "«Тремтять порохняві кістки"», &nbsp;— твої кістки ще не тремтять, старий? <ref>[http://www.ukrlib.com.ua/perekaz-zl/printout.php?id=15&bookid=2 Белль Генріх &nbsp;— Більярд о пів на десяту (скорочено)]</ref>'' Інша пісня -&nbsp;— войовнича пісня нацистів; в тексті роману цитується доволі часто, стаючи своєрідним заклинанням буйволів. Окрім священних пісень, є також і священні імена. Святі сили вибирають Гельдерліна, а темні -&nbsp;— Гінденбурга (показове співзвучання ще більше загострює протиставлення світів). Гельдерлін -&nbsp;— поет-романтик, ім'я якого є втіленням культури поза вузьконаціональними межами, "«щира побожність"»<ref>{{Cite web|url=http://aseminar.narod.ru/bell.htm|title=Вирина Г.Л., Липинская А.А. Система хронотопов в романах Г.Белля|website=aseminar.narod.ru|accessdate=2016-05-24}}</ref>. За ім'ям Гінденбурга криються інші поняття&nbsp;— - "«нація"», "«війна"». </blockquote>
 
== Твори ==