Лопухов Олександр Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zekvik (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Nebo-sinee (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 33:
 
== Творчість ==
1961 року Олександр Лопухов створює велике історичне полотно "П'яте квітня 1847 року", на якому зображує трагічний момент з життя Т.Г. Шевченка – арешт під час переправи на другий берег Дніпра, після якого поета чекають довгидовгі роки заслання. Цей твір вважають одним з найкращих в творчому доробку художника. Як зазначає [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], образ сучасника раз у раз хвилює митця. Передусім е пов'язано з поглибленням світовідчуття , потребою осмислити нові життєві явища. Лопухов пише низку цікавих портретів "Жіночий портрет", "Лариса", "Оксана", "Скульптор Супрун" (1968 року), що позначені ліричним трактуванням, глибоким проникненням у світ героїв, легкістю і розкутістю живописної мови.
 
Як колишнього фронтовика, Лопухова не полишають спогади про події ІІ Світової війни. До розкриття теми війни художник прийде тільки через двадцять років по її завершенню. Він задумав низку картин, де хотів із чіткою логічною послідовністю створити літопис тяжких фронтових буднів, показати подвиг людей, які захищали свою вітчизну. Усі почуття і творчі задуми були реалізовані в картинах художника "Реквієм" (1965), "Війна" (1969), "Сильні духом" (1967), "Місячна соната" (1970), "Рік 1945-й" (1973),"В Берліні" (1974), "Перемога" (1975).
Рядок 42:
''«Я — художник. Моє знаряддя — пензлі й олівці. Але вони тільки стають виразниками прагнень суспільства, тільки тоді привертають увагу й інтерес глядачів, коли кожен мазок, кожен штрих, художником зроблений невіддільний від прагнень та ідеалів народу. Саме в цьому я вбачаю свою роль як митця й громадянина України.''
 
''Бачити життя минуле і теперішнє треба серцем. Все, відображене у моїх полотнах я пережив, мені нічого не довелося придумувати. Я не вигадав ані героїв моєї картини „Війна“, ані солдатів, які в окопі схилилися над трофейним патефоном і слухали музику, їх я відобразив у картині „Місячна соната“, ані наших воїнів, які діляться з полоненим німцем тютюном (картина „У Берліні“), ані того молоденького пораненого бійця, який зачаровано, ніби вперше, слухав пісню весняного птаха, забувши, що півгодини тому довкола йшла кривава битва (полотно „Співають жайворонки“). Я знав їх»,'' — цитату взято з книжки [[Шаров Ігор Федорович|Ігоря Шарова]] [http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=914680 100 сучасників: роздуми про УкрахнуУкраїну].
 
== Родина ==