Лопухов Олександр Михайлович: відмінності між версіями

1961 року Олександр Лопухов створює велике історичне полотно "П'яте квітня 1847 року", на якому зображує трагічний момент з життя Т.Г. Шевченка – арешт під час переправи на другий берег Дніпра, після якого поета чекають довгидовгі роки заслання. Цей твір вважають одним з найкращих в творчому доробку художника. Як зазначає [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], образ сучасника раз у раз хвилює митця. Передусім е пов'язано з поглибленням світовідчуття , потребою осмислити нові життєві явища. Лопухов пише низку цікавих портретів "Жіночий портрет", "Лариса", "Оксана", "Скульптор Супрун" (1968 року), що позначені ліричним трактуванням, глибоким проникненням у світ героїв, легкістю і розкутістю живописної мови.

''Бачити життя минуле і теперішнє треба серцем. Все, відображене у моїх полотнах я пережив, мені нічого не довелося придумувати. Я не вигадав ані героїв моєї картини „Війна“, ані солдатів, які в окопі схилилися над трофейним патефоном і слухали музику, їх я відобразив у картині „Місячна соната“, ані наших воїнів, які діляться з полоненим німцем тютюном (картина „У Берліні“), ані того молоденького пораненого бійця, який зачаровано, ніби вперше, слухав пісню весняного птаха, забувши, що півгодини тому довкола йшла кривава битва (полотно „Співають жайворонки“). Я знав їх»,'' — цитату взято з книжки [[Шаров Ігор Федорович|Ігоря Шарова]] [http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=914680 100 сучасників: роздуми про УкрахнуУкраїну].