Монастириська: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 89:
=== Польський період ===
[[Файл:Monasterzyska_tarnopol_coa_XVI.png|thumb|right|200px|Герб Монастириськ із 1630 року (Пилява Потоцьких та Сокира)]]
Перша писемні згадки зустрічаються в документах [[1433]] та [[1437]]<ref>[http://polona.pl/item/665606/23/ Akta grodzkie i ziemskie]. — T. XII. — S. 27. — № 230.</ref> року як власність лицаря Сигізмунда. З [[1454]] по [[1465]] років Монастириська — власність [[Теодорик Бучацький Язловецький|Теодорика Бучацького-Язловецького]], згодом — [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхала «Мужила»
У [[1454]] р. згадується як місто з [[магдебурзьке право|магдебурзьким правом]], замком<ref>''Клименко О., Хаварівський Б.'' Міська геральдика Тернопільщини… — С. 318—319.</ref>.
Рядок 95:
[[1490]] р. [[Мухи повстання|селянські загони під проводом Мухи]] звільнили місто від поляків. У 1498 році 70 тисяч молдаван, турків під проводом молдавського господаря Штефана III спустошило околиці Галича, зокрема містечка Монастириська, [[Коропець]]<ref name="Монастирищина405">''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України… — С. 404—405.</ref>.
[[Вікторин Сененський]] (або Ян Сененський після шлюбу з Анною Бучацькою, донькою [[Давид Бучацький|Давида Бучацького]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/buczaccy01.html#A3 Buczaccy] {{
У [[1578]] році татари і турки, знову прийшовши на Галичину, взяли в облогу Монастириськ. Деякий час захисники стримували їх натиск, ворогам вдалося захопити містечко; пограбувавши, вщент спалили, зруйнували його. Для покращення оборони в [[1600]] році завершилося спорудження замку. Місто позначене на мапі 1613 р. (з помилковим розташуванням нижче за течією Дністра). В [[1621]] році Поділлям пройшлись татари, [[замок Монастирища|замок]] у Монастириськах зруйновано<ref name="Монастирищина405"/>.
Рядок 101:
У жовтні [[1629]] року [[реєстрові козаки]] та королівські жовніри<ref>''[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С]].'' Українські козаки // Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 258. — ISBN 5-319-01072-9.</ref> під командуванням [[Грицько Чорний|Грицька Чорного]] і [[Стефан Хмелецький|Стефана Хмелецького]] (загальне командування [[Руські воєводи|руського воєводи]] [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслава Любомирського]]) під Монастириськами розбили частину орди кримських татар, які із залишками великої здобичі поверталися після [[Битва під Бурштином|погрому у битві]] поблизу [[Конюшки (Рогатинський район)|Конюшок]] та [[Бурштин (місто)|Бурштина]].<ref>''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України. Люди, події факти… — С. 8.</ref>
Від [[1630]] року — власність [[Потоцькі|Потоцьких]],<ref name="КХ319"/> які перебудували замок під палац. Власниками міста були воєвода смоленський
[[Файл:Stefan_Czarnecki_at_Monasterzyska_in_1653.PNG|thumb|left|300px|[[Битва під Монастирищем]] 1653 р.]]
|