Тарас Бульба-Боровець: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
дитина ж |
|||
Рядок 38:
Сім'я Бульби-Боровця була багатодітною (дев'ятеро дітей) та малоземельною. У дитинстві за схожий на картоплину ніс старші діти прозвали Тараса «Бульбою». На що останній дуже ображався. Коли ж у школі прочитав Гоголевого «Тараса Бульбу», то почав своїм ім'ям пишатися. Дитинство його минуло у розповідях діда Юліяна про предка Боровців, який воював на боці гетьмана [[Іван Мазепа|Мазепи]] проти [[Петро І|Петра I]]. Першою ж книжкою Тараса, за якою він вчився грамоти, став [[Кобзар (збірка)|Шевченків «Кобзар»]], подарований колишнім вояком [[Армія УНР|армії УНР]].<ref>[http://ukrtime.com/node/824 Тарас Бульба (Боровець): заповіт нащадкам]</ref>
З чотирнадцяти років працює в каменоломні. Наполегливим навчанням здобуває загальну освіту, а революційно-політичною діяльністю — авторитет серед робітників. В 1930 р. відбув військову службу у польській армії, а в 1937 р. одружився з донькою чеського колоніста в
Був активним і допитливим. Щоб переконатися, як живуть люди у розхваленому в пресі більшовицькому «раю», він нелегально переходить кордон. Побував у Житомирі, Києві, Харкові, побачив те «щасливе» життя на власні очі — як вимирали селяни у колгоспах, містах. Живучи за лічені кілометри від радянсько-польського кордону, як й інші жителі [[Західна Україна|Західної України]], юнак був прекрасно поінформованим про страшний [[Голодомор в Україні 1921—1923|голодомор]], який розв'язали більшовики в Україні: адже тисячі голодуючих, незважаючи на постріли радянських вартових, нелегально переходили кордон у пошуках їжі.
| |||