Ярославське князівство: відмінності між версіями

Ярославське князівство виділилось з Ростовського після розподілу уділів між синами [[Великий князь Володимирський|Великоговеликого князя Володимирськоговладимирського]] і князя Ростовського, [[Костянтин Всеволодович|Костянтина Всеволодовича]]. Волость, до якої входили землі по обох берегах Волги біля Ярославля дістались [[Всеволод Костянтинович|Всеволоду Костянтиновичу]]. Він правив до своєї смерті в [[битва на річці Сіті|битві проти монголів на річці Сіті]] проти монголів у [[1238]] р.

=== Після монголськоїмонгольської навали ===

Після Всеволода послідовно правили його сини [[Василь Всеволодович|Василь]] та [[Костянтин Всеволодович (князь ярославський)|Костянтин]]. Останній загинув у [[1257]] р. не залишивши нащадків чоловічої статі. Престол перейшов до малолітньої дочки Костянтина, Анастасії, при неформальному регентстві її матері Ксенії. У [[1261]] році Анастасія виходитьвийшла заміж за [[Федір Ростиславич Чорний|Федора Ростиславича Чорного]], сина смоленського князя. Після смерті Анастасії в [[1294]] році іїї отримання їїчоловік чоловікомотримав ханського [[Ярлик (грамота)|ярлика]] на Ярославль, і управління князівством повністю переходить до нього. Федору доводилося часто бувати в [[Золота Орда|Золотій Орді]], брати участь в монгольських походах; другим шлюбом він був одружений на ханськіїханській дочці (у хрещенні — Анна). —Від відцього нихшлюбу почаласяпоходить друга династія князів Ярославля. У [[1278]] році в князівстві була епідемія і [[мор]], а в [[1298]] — [[посуха]] і [[голод]].

=== Під владою потомків Федора Чорного ===

Після смерті [[Федір Ростиславич Чорний|Федора Ростиславича Чорного]] з [[1299]] по [[1321]] в князівстві правив син Федора і Анни -— [[Давид Федорович|Давид]] в співправительстві з братом [[Костянтин Федорович Улемець|Костянтином]]. Давид помер в [[1321]] р., залишивши двох синів — [[Василь Давидович|Василя]] і [[Михайло Давидович|Михайла]]. За часів цих князів відбувся перший розділ Ярославського князівства: [[Василь Давидович Грізні Очі]] сидів на столі в Ярославлі, а Михайло отримав уділ в [[Молога|Молозі]]. Літописні зводи неодноразово повідомляють про князювання Василя в Ярославлі, причому підкреслюють його головне становище. Так, тільки Василь Давидович, єдиний з ярославських князів, їздив в [[1340]] р. в [[Золота Орда|Орду]], ймовірно, для отримання там ханського ярлика на своє князівство. Взимку [[1340]]/[[1341|41]] р. він взяв участь в княжому з'їзді в [[Москва|Москві]] і в поході на [[Торжок]]. Саме за Василя видав свою дочку Євдокію [[Іван Калита]], що зайвий раз свідчить про верховенство старшого сина Давида Федоровича в Ярославському князівстві.

Що ж до молодшого брата Василя, Михайла, то перша літописна згадка про нього під [[1340]] р. характеризує його не як Моложського князя, а як намісника великого князя [[Симеон Гордий|Симеона Гордого]] в Торжку. Мабуть, до своєї смерті в [[1345]]&nbsp;р. Василь Давидович не мав влади в Ярославському князівстві., і Воновоно залишалося єдиним. Ця єдність не порушувалося і в наступні роки. У всякому разі під [[1361]] літопис називає лише одного ярославського князя, котрий вирішив за ярликом до хана [[Хизр-хан|Хізра]] (''Хідирь'' російських джерел)&nbsp;— Михайла, причому йому дано визначення «Ярославський»<ref>''ПСРЛ''. т. XVIII. Издание 2-е. Симеоновская летопись.&nbsp;— М., 2007.&nbsp;— C. 101.</ref>. Мова, очевидно, повинна йти про Михайла Давидовича, прізвисько якого говорить за те, що саме він успадкував владу.

Розпад Ярославського князівства на уділи почався між [[1361]] і [[1375]]&nbsp;рр., коли літописи згадують сина Михайла Давидовича як [[Моложське князівство|Моложского князя]], а синів Василя Давидовича [[Василь Васильович (князь ярославський)|Василя]] і [[Роман Васильович|Романа]]&nbsp;— як ярославських князів, які виступали на чолі своїх особливих полків, тобто вже мали свої отчинивотчини.

Василь Васильович правив до [[1380]]&nbsp;р., і командував полком Лівої руки в [[Куликовська битва|Куликовській битві]]. Після його смерті послідовно правили його сини [[Іван Васильович (князь ярославський)|Іван Васильович]] і [[Федір Васильович (князь ярославський)|Федір Васильович]].

Останнім Ярославським князем був [[Олександр Федорович Брюхатий]]. В [[1463]]&nbsp;р. він змушений був продати права на князіння [[Іван ІІІ|Івану ІІІ]], Великому унязюкнязю Московському. До Ярославля був направлений московський намісник, та князь отримав привілей проживати у місті, де й помер у [[1471]]&nbsp;р.