Підмандатна Палестина: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Немає опису редагування
Рядок 60:
 
Мандат існував з [[1922]] по [[15 травня]] [[1948]], коли на підставі Плану ООН поділу Палестини була створена держава [[Ізраїль]]. Мандат включав у себе Палестину і [[Йорданія|Трансйорданію]].
 
== Створення ==
До Першої світової війни Палестина майже 400 років перебувала в складі Османської імперії. В ході війни британська армія зайняла Палестину з півдня і розбила турків. До кінця жовтня 1917 англійці взяли Беер-Шеву, Газу і Яффо. 11 грудня 1917 року війська генерала Алленбі зайняли [[Єрусалим]]. Північ країни залишалася під турецьким керівництвом до вересня 1918.
 
Після I світової війни, на мирній конференції в Парижі у 1919, «<nowiki/>[[Палестина]]<nowiki/>» була визначена як область, що включає території, на яких сьогодні розташовуються [[Ізраїль]], [[Палестинська держава|Палестинська автономія]], [[Йорданія]] та північно-західна частина Саудівської Аравії. Було вирішено, що країна переходить під управління Великобританії в якості підмандатної території Ліги Націй. Рішенням Ліги Націй метою мандата було проголошено виконання [[Декларація Бальфура (1926)|Декларації Бальфура]] і створення в Палестині «Єврейського Національного осередку».
 
== Історія ==
У 1919-23 ([[Третя алія]]) до Палестини прибуло 40 тис. гебреїв, переважно зі Східної Європи. Поселенці цієї хвилі були навчені сільському господарству і могли розвивати економіку. Незважаючи на жорсткі «квоти імміграції», встановлені британською владою, єврейське населення зросло до кінця цього періоду до 90 тис.
 
У 1924-1929 рр. (Четверта алія) до Палестини приїхали 82 тис. гебреїв, переважно в результаті сплеску антисемітизму в Польщі і Угорщині. Ця група складалася з сімей середнього класу, які переїхали в зростаючі міста, заснувавши малі підприємства торгівлі та громадського харчування, легку промисловість. Згодом, однак, приблизно 23 тис. емігрантів цієї хвилі покинули країну.
 
Зростання імміграції євреїв в Палестину призвело до зростання арабського націоналізму і до погіршення відносин між арабами і євреями.
 
Підйом нацистської ідеології в 1930-х роках в Німеччині призвів до П'ятої алії, яка була напливом чверті мільйона єврейських біженців, які рятувалися від [[Адольф Гітлер|Гітлера]].
 
«Біла книга» міністра колоній Великобританії Малькольма Макдональда була опублікована 7 травня 1939 року. У ній зазначалося, що «метою уряду Його Величності є заснування протягом десяти років незалежної палестинської держави». Протягом наступних п'яти років кількість іммігрантів-євреїв не повинна була б перевищувати 75 000 осіб, і єврейське населення повинно скласти не більше 1/3 населення Палестини. Для обходу заборони на імміграцію була створена єврейська підпільна організація «Моссад ле-Алія Бет». Британці перехоплювали кораблі з іммігрантами та розміщували їх в концтаборах, створених на [[Маврикій|Маврикії]], а в подальшому на [[Кіпр|Кіпрі]].
 
Перешкоди біженцям з боку Великобританії і небажання інших країн прийняти єврейських біженців призвело до загибелі мільйонів євреїв під час [[Голокост|Катастрофи]] в період Другої світової війни. Після закінчення Другої світової війни єврейське населення Палестини становило 33% в порівнянні з 11% в 1922 році.
 
== Закінчення ==
Після 1945 року Великобританію струснув арабо-єврейський конфлікт. У 1947 році британський уряд заявив про своє бажання відмовитися від мандату на Палестину, аргументуючи це тим, що він не здатне знайти прийнятне рішення для [[Араби|арабів]] і євреїв. Створена незадовго до того [[Організація Об'єднаних Націй]] на Другій сесії своєї [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї]] 29 листопада 1947 року ухвалила [[Резолюції Генеральної Асамблеї ООН|Резолюцію № 181]] про план розділу Палестини на арабську та єврейську держави з наданням особливого статусу району Єрусалиму.
 
Мандат був завершений 14 травня 1948 року. В цей же день було проголошено створення Держави Ізраїль. В результаті послідував етап [[Арабо-ізраїльський конфлікт|Арабо-ізраїльської війни]].
 
== Джерела ==