Рожер I (граф Сицилії): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
шаблон, оформлення
Рядок 36:
У серпні 1059 Роберт Гвіскар отримав від папи [[Миколай II|Миколая II]] (в обмін за підтримку останнього в боротьбі проти [[Бенедикт X (антипапа)|антипапи Бенедикта X]]) титул герцога Апулії, Калабрії і Сицилії. Жодна з цих областей ніколи не належала Папській державі: підставою для їхньої передачі Роберту Гвіскару виступав виключно [[Про фальшивість Константинового дару|«Костянтинів дар»]] — фальшивий документ, що з'явився в XI столітті, в якому стверджувалося, що Костянтин Великий віддавав Рим і західну частину своєї імперії папі [[Сильвестр I| Сильвестру I]] і його наступникам на папській кафедрі. Більше того, до 1059 року в ряді міст Апулії і Калабрії ще стояли візантійські гарнізони, а Сицилія з IX століття перебувала в руках арабів. Проте отримання Робертом титулу герцога зробило його законним правителем цих областей в очах Заходу і зумовило підготовку до завоювання Сицилії.
 
Протистояв норманам [[Сицилійський емірат]], який на той момент фактично розпався на три держави. Північно-західною частиною острова (Палермо, Трапані і Мацар) управляв Абдулла Ібн Хаукаль; південно-східну (з Катанією і [[Сиракузи|Сиракузами]]) — контролював Ібн ат-Тімнах, центр острова зі столицею в Енні перебував під владою Ібн аль-Хаваса. ВсіУсі три [[емір]]и перебували в стані перманентного конфлікту один з одним і відмовлялися визнавати владу кайруанських [[Зіриди|Зіридів]]. Крім того, православні греки становили більшість у східних і впливову меншість у західних областях Сицилії, що дозволяло норманам сподіватися на підтримку на самому острові.
 
У лютому 1061 Ібн ат-Тімнах особисто прибув до Рожера в Калабрію з проханням про допомогу проти еміра Енни. У разі успіху Ібн ат-Тімнах зобов'язався визнати верховну владу Рожера над Сицилією. Таким чином, Рожер отримав одночасно і зручний привід, і цінного союзника.
 
Так як Рожер був васалом свого старшого брата Роберта Гвіскара, якому, до того ж, папа вже передав владу над ще не завойованою Сицилією, керувати завоюванням острова повинен був саме Роберт. Насправді, Роберт Гвіскар взяв участь тільки в трьох кампаніях (1061, 1064 і 1071-72 років), так як його постійно відволікали баронські заколоти в Апулії і зовнішні війни. Постійні конфлікти на континенті перешкоджали Роберту надавати істотну допомогу в завоюванні острова; армія Рожера складалася з його калабрійських васалів і прибуваючих ву пошуках пригод норманських лицарів, так що вона ніколи не була великою. У зв'язку з цим, завоювання Сицилії розтягнулося на тридцять років (1061—1091 роки) і було справою рук Рожера, хоч він і залишався весь цей час васалом Роберта Гвіскара і [[Рожер I Борса|Рожера Борса]].
 
== ПосиланняПримітки ==
{{reflist}}
* [http://ulfdalir.ru/literature/881 НОРВІЧ ДЖОН. Нормандці в Сицилії. ДРУГЕ нормандське завоювання]{{ref-ru}}
 
== Посилання ==
* [http://ulfdalir.ru/literature/881 НОРВІЧ ДЖОН. Нормандці в Сицилії. ДРУГЕ нормандське завоювання] {{ref-ru}}
{{бібліоінформація}}
{{Royal-stub}}
[[Категорія:Правителі Сицилії]]