Раса: відмінності між версіями

Новітнє визначення за генотипом трактує термін раса як сукупність певних генетичних показників, які притаманні тій чи іншій популяції. Традиційно виділяються три великі раси: '''[[Європеоїдна раса|європеоїдна]], [[Негроїдна раса|негроїдна]], і [[Монголоїдна раса|монголоїдна]]'''. Згідно класифікації XIX&nbsp;ст. їх також називали відповідно '''білою''',' ''чорною''' та '''жовтою'''. Деякі дослідники виділяють також і австралоїдну та американоїдну (індіанці)<ref>Макарчук С.&nbsp;А.&nbsp;Етнічна історія України: навч. посібник // Антропологічний поділ людства / С.&nbsp;А.&nbsp;Макарчук.&nbsp;— Київ: Знання, 2008.&nbsp;— 471 c. (331 с.) ISBN 978-966-346-409-1</ref>.

Раса визначає в антропології групу людей з основною сукупністю спадкових прикмет, які відрізняють її від іншої класифікаційної і приналежної до того самого роду одиниці. Поняття раси є біологічною особливістю, і тому його не треба змішувати з народом і його мовою, релігією, культурою й історичними та економічними умовами, в яких він живе. Оточення впливає винятково на зони, вигляд індивіда й обмежується тільки його життям. Взаємні схрещування рас витворюють типи, що являють собою посередню форму між двома і більше расами та у пізніших спадкових процесах повертаються загалом до батьківського виду або устабілізовуються.

Багато [[атропологія|антропологів]] зараз заперечують концепцію рас, а [[соціологія|соціологи]] віддають перевагу терміну ''[[етнічна група]]''. Подібна тенденція прослідковується переважно у багатонаціональних та багаторасових країнах, на кшталт [[США]] та [[Німеччина|Німеччини]], внутрішня політика яких спрямована на недопущення у суспільстві конфліктів за расовою та національною ознаками.

Ідея про рівність усіх рас наштовхується на критику з боку деяких вчених, котрі спираються на доведення першої половини XX століття про те, що хоч усі люди й відносяться до одного біологічного виду, але фізично вони сильно різняться. Дослідження показують, що різниця в генах між представниками однієї раси є набагато вищою ніж расово зумовлена генетична відмінність. Таким чином, гени двох конкретних людей однієї раси можуть відрізнятися між собою не менше (а часом і більше), ніж гени людей двох зовсім різних рас. Однак слід зауважити, що генетична расова відмінність при цьому нікуди не дівається і середня відмінність між людьми різних рас буде статистично дещо більшою, ніж всередині однієї раси.