Франсіско Франко: відмінності між версіями

Протягом перших двох років республіки при владі були здебільшого ліві партії, що проводили непопулярні аграрні реформи. Крім того, були проведені антиклерикальні реформи, ліквідований [[конкордат]] з [[Католицизм|Католицькою церквою]] [[1851]] року, католицизм як державна релігія скасований, будь-які виплати духовному стану припинені на дворічний період, [[єзуїти|орден єзуїтів]] знову заборонений, широко поширена система церковної освіти розформована, полегшена процедура розлучення, багато монастирів було зруйновано. Суспільство стрімко політизувалося і радикалізувалось. Страйки, замахи, що супроводжувалися бомбометанням, і кривава смута в селі, за яким стояло таємне анархістське товариство «''Federación Anarquista Ibérica''» (FAI)— «Іберійська федерація анархістів» (ІФА), що висувало гасла «вільного комунізму», привели до зміни уряду. У [[1933]] до влади прийшли праві партії, що зупинили реформи. Після «двох червоних років» почалися «два чорні роки» республіки. В результаті в країні почали активно формуватися численні напіввійськові організації різних політичних відтінків, від анархістів і комуністів до націоналістичної «Іспанської фаланги». [[1934]] року в [[Астурія|Астурії]] спалахнуло анархістське шахтарське повстання, в придушенні якого брав участь Франко. Після цього генерал став головнокомандувачем в [[Марокко]], але після кількох місяців повернувся до Мадрида, щоб прийняти пост голови Великого генерального штабу.