Народився [[19 березня]] [[1542]] року в с. [[Скоківка]]. Син белзького[[белз]]ького [[староста|старости]], [[холм]]ського [[каштелян]]а [[Станіслав Замойський|Станіслава Замойського]] та його першої дружини [[Гербурти|Анни Гербурт]]. [[Кальвінізм]], що робив у той час великі успіхи серед шляхти, знайшов собі прихильника в особі батька, що виховав свого сина також за законами цієї гілки християнства. [[1560]] року батько відправив сина за кордон для закінчення освіти. Побувавши в [[Париж]]і, [[Страсбург|Страсбурзі]], віддався в [[Падуя|Падуї]] старанному вивченню латинської мови, юриспруденції. Результатом його занять був твір «[[De Senatu Romano]]». Цілком ймовірно, під час перебування в Італії в його релігійних переконаннях почав відбуватися переворот, що незабаром привів його до переходу в [[католицизм]]. 23 веренся 1561 обраний «консиліяром польської нації» студентів Падуанського університету,<ref>означає представником перед керівництвом вишу</ref> а 4 серпня 1563 року — ректором вишу<ref>''Wasil MartaM.'' [http://pspzoi.idsl.pl/doc/PSPzOI-Jan_Zamoyski.pdf Jan Sariusz Zamoyski]… — S. 2—3.</ref>.
Повернувшись на батьківщину, став працювати секретарем королівської канцелярії [[Сигізмунд ІІ Август|Сиґізмунда ІІ Авґуста]], упорядкував державний архів, мав нагоду ґрунтовно познайомитися при цьому з державними законами Польщі, з різними важливими політичними документами.
