Каспер Несецький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 12:
З 1724 року переїхав до Краснистава, в 1726 році виконуючи тут обов'язки регента семінару, префекта костелу, був професором духовної теології. З 1727 року був керуючим костелу і пастирем. У 1740 році ненадовго поїхав з Красноставу і протягом року завідував шляхетським конвіктом у [[Сандомир]]і. У 1741 році повернувся в Красностав, де до 1744 року був радником ректора, а також займався душпастирством.
 
Крім згаданих уже раніше місцевостей, Несецький, найімовірніше, відвідав Брест-Литовський, Ґданьськ, [[Єнджеюв]], [[Лежайськ]], Ловіч, Межиріч, Пельплін, Суха-Бескідзка, [[Торунь]], Варшаву, [[Замостя (Польща)|Замостя]]. Часто заглядав до Львова, щоб доглянути за виданням гербовника. До Кракова виїжджав проголошувати говіння і екзорти. З його кореспонденції встановлено, що він листувався з Юзефом Александром Яблоновським, а також з сімейством Прозорів. Крім того, кілька тижнів перебував у [[Самбір|Самборі]] в 1729 році, під час похоронних заходів мазовецького воєводи [[Станіслав ХоментовскийХоментовський|Станіслава Хоментовского]] (пом. 1728). Фрагмент рукопису «[[Корона Польська|Корони Польської]]» (можливо, й інші матеріали Несецького), потрапив до приватної бібліотеки Залуських, але до наших днів не зберігся.
 
Не збереглося також жодного зображення самого Каспера Несецького.