Дуглас Мак-Грегор: відмінності між версіями

На початку [[50-ті|50-х років]] Мак-Грегор вперше сформулював свої ідеї про [[Управління персоналом|управління]], які в [[1960]] році були опубліковані в його головній праці [[The Human Side of Enterprise|«The Human Side of Enterprise»]] ([[Людська сторона підприємства|«Людська сторона підприємства»]]). Д. Мак-Грегор стверджував, що існує два видиконцептуальні підходи до [[Менеджмент персоналу|менеджменту персоналу]], перший з яких грунтуєтьсяґрунтується на «теорії X», а другий — на «теорії Y».

'''ТеоріяОсновна X''' говоритьтеза: середньостатистична людина лінива, не любить працювати і поза першої можливостінагоди уникає роботи. Отже, [[Керівник|менеджер]] змушений вдаватися до жорстких (тотальний контроль і система покарань) і м'яких (переконання і заохочення) форм примусу. Але обидва ці методи помилкові, тому що не беруть до уваги причину небажання працювати: справа в тому, що людині мало гідної винагороди за працю, їй необхідна можливість [[Самоактуалізація|самореалізації]], а будь-яка форма примусу цьому перешкоджає.

Діаметрально протилежну тезу обстоює '''Теорія Y'''. свідчить,Людині що для людинивластиво витрачати моральні і фізичні сили на роботу так само природно, як відпочивати або грати. Це означає, що людину можна стимулювати до праці, якщо дати їй можливість повністю розкритися, брати на себе відповідальність, відчувати свою значимість для організації. На жаль, зазначає Мак-Грегор, в умовах сучасного [[Індустріальне суспільство|індустріального суспільства]] інтелектуальний потенціал людини використовується не повністю.