Леон Кричинський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м правопис
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Леон Найман-Мірза-КричинськійКричинський гербу Радван''' ({{lang-pl|Leon Najman-Mirza Kryczyński herbu Radwan}}; {{нар}} {{ДН|25|9|1887}}, [[Вільнюс]], [[Литва]] — {{пом}} після {{ДС|27|9|1939}}, біля селища [[Вейгерово]], [[Польща]]) — громадський діяч та історик.
 
== Біографія ==
Народився 25 вересня 1887 року у Вільнюсі (Вільно) в сім'ї генерала [[Костянтина Кричинського]], рідний брат польського громадського діяча [[Ольгерд Кричинський|Ольгерда Наймана-Мірзи-КричиньскогоКричинського]].
 
Навчався в середніх школах Вільнюса і [[Смоленськ]]а. У 1911 році захистив диплом юриста в університеті [[Санкт-Петербург]]а. Під час навчання в університеті, у 1907—1910 рр. він створив об'єднання [[студент]]ів-[[мусульмани|мусульманів]], головною метою якого був збір бібліографічних матеріалів з історії татар Польщі та Литви. На початку 1918 року Леон Найман, разом із групою [[татари-липки|польсько-литовських татар]], попрямував до [[Крим]]у, для допомоги в становленні незалежної держави [[кримські татари|кримських татар]]. Він займав посаду глави канцелярії уряду [[Кримська Народна Республіка|Кримської Народної Республіки]], пізніше працював у Крайовому уряді генерала [[Сулькевич Сулейман (Матвій) Олександрович|Сулеймана (Мацея) Сулькевича]]. Після захоплення Криму військами [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]], у 1919 році, Леон Найман відправився в [[Азербайджан]], де служив начальником секретаріату уряду [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджанської Демократичної Республіки]]. Був редактором офіційних документів уряду. У 1920 році повернувся до Вільнюса (Вільно).
 
У роки 1921—1932 роках працював суддею Вільнюського окружного суду, а в 1932—1935 рр. був заступником голови окружного суду в [[Гдиня|Гдині]]. Засновник Асоціації допомоги бідним мусульманам. У 1926 році заснував бібліотеку при культурно-просвітницькому об'єднанні польсько-литовських татар у Вільнюсі. Зібрав колекцію пам'яток писемності татар Литви і Польщі. Леон Найман є автором публікацій з історії татар. Серед них особливо варто виділити такі праці як: ''«Російська політика в прикордонних районах»'', ''«Литовські татари в польській армії в період повстання 1831 року»'', ''«Історія мечеті у Вільно»''. Свої праці він публікував під псевдонімами Арслан-бей і Мурза НайманьскійНайманський. У 1929 році Леон Найман Мірза Кричинський очолив комітет із видання ''«Гербовника татарських сімей у Польщі»'' Станіслава Дзядулевіча. У період 1932—1938 був редактором наукового журналу «Rocznik Tatarski». У 1930 році він був обраний членом Польського товариства сходознавства, а в 1932 році Польської краєзнавчої асоціації. На початку 1930-х років здійснив подорож по [[Марокко]] й [[Туреччина|Туреччини]].
 
Нагороджений польським [[Хрест Заслуги|Золотим хрестом Заслуги]] в 1933 році й Орденом офіцерів зірки Ujsam Alauit [[Марокко|Королівства Марокко]] в 1935 році.