Часослов: відмінності між версіями

'''Часосло́в''', або '''молитвослов'''  — церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку [[священик]]ів, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години)  — частини церковної служби.

Крім незмінних молитов, у Часослові вміщені змінні піснопіння ([[тропар]]і, [[Кондак (піснеспів)|кондаккондаки]]и), пасхалія, потрібні вказівки церковного уставу тощо.

Часослови у вигляді книг з’явилисяз'явилися в Західній Європі в XIII  ст., проте особливого поширення набули в XIV–XVXIV—XV ст., у зв’язкузв'язку із зростанням грамотності. Їх виготовляли в ремісничих майстернях усіх країн Європи; найбільшу популярність здобули французькі та фламандські.

Цікавим було оформлення київського друкованого «Часослова» 1616 р. У ньому немає лицевих гравюр, але багато гравірованих заставок (великих і менших) світського змісту, в стилі Ренесансу, наприклад, із сиренами, грифами, амурами, а також заголовних букв, так званих ініціалів – — фігурних літер із зображеннями дітей, птахів, тварин, рослинних образів взятих із міфології, композиція яких відзначається своєю складністю.

Книгу видано в 4-ту частку аркуша (in quarto, 4°). У повному вигляді вона має 192 сторінки в лінійних рамках. Друк у дві фарби (чорна та червона). Основний текст надруковано створеним у Стрятині шрифтом (10 рядків – — 89 мм).

Точна і повна назва цього видання невідома, оскільки вихідний лист не зберігся в жодному з примірників, що дійшли до нас. Той заголовок, під яким вона відома бібліографам, є власне надписанням першого нумерованого листа, що знаходиться після двох передмов книги. Цим і пояснюються розбіжності часу виходу книги з друку: П. Строєв, І. Сахаров, В. Ундольский і І. Каратаєв відносять його на початок 1617 р., а П. Кеппен і митрополит Євгеній (Болховітінов) – — до 1616 р. Втім, через відсутність титульного аркуша, дата 1616 р. – — теж умовна. У кінці другої передмови, що збереглася, зазначено: «Пис[ано] месяца декамврия 20 дня.., літа от р. Х. 1616»[[# ftn1|[1]]]. Виходячи з цього, деякі бібліографи вважали книгу надрукованою на початку 1617 р. Однак на прикладі інших київських видань першої половини XVII ст. можна встановити, що передмови і післямови писалися, як правило, під кінець друкування тиражу книги. Ймовірно, друкування «Часослова» почалося в другій половині 1616 р. і завершилося в грудні. Проте неможливо виключати й той факт, що книга вийшла у світ на початку 1617 р.

----[[# ftnref1|[1]]] Ярослав І. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич. – — Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевичаКрип'якевича НАН України, 2002. – — С. 168.

== Література ==

* {{ЕУ}}

* Вінець друкарства київського. До 400-річчя з часу видання київського «Часослова» (1616) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar2(2016).pdf Дати і події], 2016, друге півріччя : календар знамен. дат №  2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. – — Київ, 2016. – — С. 132-135132—135.