Відкрити головне меню

Зміни

222 байти вилучено ,  1 рік тому
нема опису редагування
 
=== Походження ===
Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]]<ref>раніше так вважав [[Кароль Шайноха|Шайноха]] → [http://www.archive.org/download/jadwigaijagieoo02szajgoog/jadwigaijagieoo02szajgoog.pdf Jadwiga a Jagiełło, [[1374]]–[[1413]]].&nbsp;— T. III.&nbsp;— S.&nbsp;314. {{ref-pl}}, [[Антоній Роле]] на додачу вказував, що були православними → ''[[Антоній Роле|Dr. Anoni J…]]'' [https://books.google.com.ua/books?id=3-tEAQAAMAAJ&pg=PA357&dq=Buczaccy&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Buczaccy&f=false Zameczki podolskie na kresach // Przegla̜d polski.&nbsp;— ТомТ. 5.&nbsp;— Випуски 1&nbsp;–&nbsp;6].&nbsp;— S. 357.</ref>, [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). В «[[Енциклопедія Українознавства|Енциклопедії Українознавства]]» вони вказані як польський рід.<ref>Бучацькі…&nbsp;— С. 200.</ref> Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та іншими) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К. : Темпора, 2011.&nbsp;— 422&nbsp;с.; іл.&nbsp;— C.&nbsp;72.&nbsp;— ISBN 978-617-569-025-3.</ref> [[Михайловський Віталій Миколайович|Віталій Михайловський]] також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі [[Теодорик Бучацький Язловецький|Теодорика Бучацького-Язловецького]].<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Podole_po_Grunwaldzie_14101430_walka_Witolda_z_Jagie_pol.pdf Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą].&nbsp;— S.&nbsp;124. {{ref-pl}}</ref> Про те, що Бучацькі&nbsp;— давній польський рід, стверджував і [[Владислав Семкович]]<ref>''Semkowicz W.'' Gasztołd Jan (Iwaszko) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958.&nbsp;— T. 7.&nbsp;— S. 297—298. {{ref-pl}}</ref>, який також висловив гіпотезу про їх появу в [[Галичина|Галичині]] за [[Казимир III|Казимира ІІІ]].
 
[[Владислав Лозинський]] називав його родом, що осів у [[Руське воєводство|Руському воєводстві]].<ref>''[[Владислав Лозинський|Łoziński W]].'' [https://archive.org/stream/prawemilewemoby00ozgoog#page/n41/mode/2up Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku]&nbsp;— Lwów&nbsp;: nakładem księgarni H. Altenberga, 1904.&nbsp;— T. 2.&nbsp;— S. 25. {{ref-pl}}</ref> Сучасний польський дослідник [[Єжи Сперка]], досліджуючи міграцію рицарів з [[сілезія|Сілезії]] на територію [[Руський домен короля|Руського домену короля]]<ref>в польській історіографії вживають термін Червона Русь</ref>, стверджує, що [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець]] був одним з наближених до князя [[Владислав Опольський|Владислава Опольського]] осіб та отримав від нього найбільше бенефіцій.<ref>''Sperka J.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/19/130Sperka.pdf Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej].&nbsp;— S. 297.</ref> Також він вважає, що немає певності, чи [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Абданк]] появився в Галичині за Казимира ІІІ, чи вже за [[Людовик Угорський|Людовика Угорського]].<ref>''Sperka J.'' Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu]&nbsp;— S. 74.</ref>
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був Ґабріель (Гаврило) Бучацький&nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] у книзі [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),<ref name="БП9">''Paprocki B.'' [http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref> на яке посилається ксьондз [[Садок Баронч]] у своїй розвідці «[[Pamiątki buczackie]]».<ref name="B40">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;40.</ref><ref>ці дані наводить також К. Несецький → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 216.</ref>
 
Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]]&nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимира III]] (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;33.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}</ref>. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394&nbsp;рр.): соціальна структура князівського оточення] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.—жовт.).&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>
 
Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]], зокрема, його прилученні до Корони,<ref>''Андрусяк Никола''. Минуле Бучаччини // {{ББ|27}}</ref> кінця [[XIV]]–[[XV]], меншу&nbsp;— Галичини. Близько 1440 року збудували [[каплиця Бучацьких|родинну каплицю]]-усипальницю при [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше&nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów—Warszawa, 1925.&nbsp;— S.&nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>). Для відправ служб у каплиці Анна з Бучацьких, дружина [[белзькі каштеляни|белзького каштеляна]] [[Дерслав з Угнева|Дерслава з Угнева]], записала фундуш.
 
[[Файл:Lwow-KatedraLacinska-wnetrze2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Львів. Каплиця Святих Дарів (каплиця [[Вишневецькі|Вишневецьких]]; на дальньому плані)]]
 
==== Представники ====
* Ганка&nbsp;— дружина [[Петро Гаштовт|Петра Ґаштовта]],<ref name="СБ4">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;4.</ref>, одного з чільних воєвод [[Ольгерд|ОльґердаОльґерд]]а, [[намісник]]а у [[Литва|Литві]]<ref>Несецький вказав: 1) 1332 рік як згадку про укладення шлюбу чи вже про те, що вона його дружина; 2) посади П. ГастольдаГаштовта: староста кам'янецький, віленський воєвода, при цьому посилався на праці [[Альберт Войцех Віюк-Коялович|Кояловича]], [[Станіслав Темберський|Темберського]]</ref>
* Микола (Миколай)&nbsp;— згідно з Папроцьким, [[воєвода]] подільський,<ref name="B40"/> 1340 року<ref name="БП9"/> однак Несецький не вказав його серед них,<ref>оскільки не була вказана дата урядування → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 216.</ref>
* Юрій (Єжи), Іван (Ян)&nbsp;— загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9"/>
----
* [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець з Бучача]]&nbsp;— вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк<ref>Несецький про нього не згадував</ref>
** [[Михайло Бучацький|Міхал (Михайло)]] з [[Підгайці|Підгаєць]] (бл. 1370/1384&nbsp;— 1438)&nbsp;— [[галич|галицький]] [[каштелян]]; 1430 p. брав участь у захопленні [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]] і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,<ref>''Barącz S.'' Pamiątki jazłowieckie…&nbsp;— S.&nbsp;29.</ref>, вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду<ref name="ДА84">''Dörflerówna A.'' Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)…&nbsp;— S.&nbsp;84.</ref><ref>Несецький вказав, що Кромер ствердив про 3 рідних братів&nbsp;— Михайла, Теодорика та Мірсила</ref>
*** [[Ян Бучацький (староста)|Ян Бучацький-Литвинівський]]&nbsp;— [[Теребовлянське староство|теребовлянський староста]]
**** Ян
**** Анна&nbsp;— донька Яна, дружина [[белзький каштелян|белзького каштеляна]] [[Дерслав з Угнева|Дерслава з Угнева]]<ref>його батько&nbsp;— [[Зиґмунт з Радзанова, Угнева]]</ref>, доброчинниця [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинського катедрального собору]] у [[Львів|ЛьвоваЛьвові]]<ref>{{SgKP|IX|939|Rudniki (3)}}&nbsp;— S.&nbsp;939. {{ref-pl}}</ref>
*** Миколай
*** Пйотр з [[Єзупіль|Чешибісів]] Бучацький&nbsp;— молодший брат Яна, 1454 року державив королівщину [[Грушка]]
** [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхал «Мужило» Бучацький]] (рік нар. невід.&nbsp;— 1469<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;44.</ref>/1470)&nbsp;— [[Подільські воєводи|воєвода подільський]], вважаєтся засновником гілки роду Бучацьких-Мужилів<ref name="ДА84"/>
*** Міхал
*** Ян, дружина&nbsp;— Барбара Шроппе<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/8.505.42 Barbara Schroppe (ID: 8.505.42)]</ref> (1°-v.&nbsp;— Миколай з [[Княгиничі (Рогатинський район)|Княгиничів]] і [[Дідилів|Дідилова]] (†1451), середній син [[Пйотр Влодкович|Пйотра Влодковича]]<ref>''Boniecki A''. [https://polona.pl/item/10355916/290/ Herbarz polski…]&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— tT. 8.&nbsp;— S. 276. {{ref-pl}}</ref>)
*** [[Давид Бучацький]] (бл.&nbsp;1440<ref>[http://www.geni.com/people/Dawid-Mu%C5%BCy%C5%82o-Buczacki-h-Abdank/6000000015837346328 Короткий родовід Давида Бучацького]</ref>&nbsp;— 1485)&nbsp;— [[староста генеральний подільський]] (від 1483 року)
**** Міхал
**** Анна&nbsp;— дружина [[Ян Сененський (кам'янецький каштелян)|Яна Сененського]] (з Сенна і [[Гологори|Гологорів]])&nbsp;— [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштеляна кам'янецького]]
*** Катажина, дружина [[Анджей Фредро (галицький каштелян)|Анджея Фредра]] з [[Плешевичі]]в
*** Малгожата, дружина Миколая Кміти з Дубецька, Станіслава з ЯричоваЯричева, львівського міщанина Юрашка Федерічі
** N&nbsp;— дружина [[вільно|віленського]] та [[крево|кревського]] старости [[Андрій ГастольдГаштовт|Андрія ГастольдаГаштовта]]<ref>Вл. Семкович ву біограмі Івашка ГаштольдаГаштовта вказує, що Бучацька ''правдоподібно'' була його матір'ю та донькою Міхала Авданьця → ''Semkowicz W.'' Gasztołd Jan (Iwaszko) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958.&nbsp;— tT. 7.&nbsp;— S. 297. {{ref-pl}}</ref>
 
=== Власність ===
У різні часи представники роду володіли містами [[Бучач]]ем, [[Язловець|Язловцем]], [[Підгайці|Підгайцями]], [[Червоногородський замок|Червоногородом]], [[Одеса|Кацюбіївом]], [[Бариш (село)|Баришем]]<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— CzT.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 368&nbsp;s., 508 il.&nbsp;— S.&nbsp;13.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>, [[Монастириська]]ми, [[Устя-Зелене|Устям]]<ref>''Betlej A.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386T.&nbsp;s., 509 il18.&nbsp;— S.&nbsp;295.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6.</ref>, [[Чернелиця|Чернелицею]]<ref>''Zaucha Т.'' Kościół parafialny p.&nbsp;w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386T.&nbsp;s., 509 il18.&nbsp;— S.&nbsp;53.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>, багатьма селами.
 
== Бучацькі гербу Тарак ==
Представниками Бучацьких гербу Тарак були [[Якуб Мурза Бучацький]], син Селім, онук Ян.<ref>''Kryczyński S.'' Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;3.&nbsp;— 480&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;83-84. (репринт 1989&nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0. {{ref-pl}}</ref>.
 
== Сучасники, їх попередники ==
 
== Джерела і література ==
* Бучацькі // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 200.
* {{SgKP|VII|734|Ostrynia}}&nbsp;— S. 734. {{ref-pl}}
* {{ББ}}
* ''[[Дуда Ігор Микитович|Дуда І]].'' Бучацькі / {{ТЕС|1|211}}
* ''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248&nbsp;s.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1728.&nbsp;— Т.&nbsp;1.&nbsp;— 406&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;216-218. {{ref-pl}}
* ''[[Шимон Окольський|Okolski S.'']]'' [https://polona.pl/item/212341/13/ Orbis Polonus…]&nbsp;— Kraków, 1641.&nbsp;— ~1000 s.&nbsp;— S.&nbsp;9. {{ref-la}}
* {{SgKP|VII|734|Ostrynia}}&nbsp;— S. 734. {{ref-pl}}
* ''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[https://polona.pl/item/11686631/178/ Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584].&nbsp;— Kraków, 1578.&nbsp;— 1246&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;609. {{ref-pl}}
* [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;III/1, zeszyt 11.&nbsp;— 480&nbsp;s. (репринт 1989&nbsp;р.) &nbsp;— ISBN 83-04-03291-0. {{ref-pl}}
* ''[[Єжи Сперка|Sperka J]].'' [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne-r2014-t6_(10)/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne-r2014-t6_(10)-s74-84/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne-r2014-t6_(10)-s74-84.pdf Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu] // [http://www.historia.us.edu.pl/index.php?pokaz=showart&id=91 Średniowiecze Polskie i Powszechne].&nbsp;— 2014.&nbsp;— T. 6 (10).&nbsp;— S. 74—84. {{ref-pl}}
* ''Sperka J.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/19/130Sperka.pdf Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej].&nbsp;— S. 278—301. {{ref-pl}}
* ''Stadnicki KazimK.'' [https://books.google.com.ua/books?id=Fw9hAAAAcAAJ&pg=PA146&dq=Micha%C5%82+Abdank+Buczacz&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiqmsiYgtnLAhUhcHIKHboDCLMQ6AEIJDAB#v=onepage&q=Micha%C5%82%20Abdank%20Buczacz&f=false Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich] // Przewodnik naukowy i literacki.&nbsp;— S. 145—159. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
* [http://www.sejm-wielki.pl/n/Buczacki Buczacki] // Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego. {{ref-pl}}
 
{{Noble-stub}}
[[Категорія:Бучацькі|*]]
[[Категорія:Історія Галичини]]
144 753

редагування