Антропологічний склад українців: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Yuriy Urban (обговорення | внесок)
Рядок 2:
 
== Історія досліджень ==
 
=== Протоантропологія ===
[[Файл:Федір Вовк 1914.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Вовк Федір Кіндратович|Федір Вовк]]]]
 
Хоча перші узагальнені антропологічні описи фізичних рис українців містили ще праці [[Туманський Федір Йосипович|Федіра Туманського]] та [[Шафонський Опанас Филимонович|Опанаса Шафонського]] загалом початок антропологічних досліджень українців, як і решти європейських народів, припали на 601860-ті роки XIX&nbsp;ст. Єдним з перших до них звернувся [[Ізідор Станіславович Коперницький|Ізідор Коперницький]], який 1861в року1861 на шпальтах часопису ''«Университетские известия»'' опублікував результати своїх антропологічних розвідок ''«Предварительные сведения о краниологических исследованиях над строением славянских черепов»''<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kopernitskii_I Ізідор Коперницький]</ref>. За підсумками обміру 47-ми слов'янських черепів, попри обмежену кількість вивченого матеріалу, він вдався до широких узагальнень щодо існування в минулому єдиного спільного типу, риси котрого найбільш збереглися в українців. Росіяни ж, на його думку, сформувались на фінській основі втративши слов'янські риси<ref>''Сегеда С.'' Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (7 ст.) ISBN 966-7601-34-Х</ref>. Його висновки були піддані критиці В. Проценком котрий обстеживши понад 100 черепів українців та росіян відзначив схожість [[Краніометрія|краніологічних]] характеристик. Проте погляди Коперницького надалі набули широкого поширення у польській, українській та, меншою мірою, російській антропології.
 
Першу масову антропологічну класифікацію запропонував [[Чубинський Павло Платонович|Павло Чубинський]]. Він навів дані про фізичний тип [[Загальна військова повинність в Російській імперії|призовників]] (1366 осіб) з яких виділив три типи [[Правобережна Україна|Правобережжя]]: український, подільський та волинський. Згідно його думки найбільш на формування українців вплинули тюркський, південнослов'янський, і румунський [[Морфологія (біологія)|морфологічні компоненти]]. Втім більшість ознак визначалися вельми приблизно чи узагалі не визнаються в сучасній антропології.
Рядок 11:
Опісля [[Юзеф Маєр]] та Ізідор Коперницький одночасно публікували підсумки експедиції з вивчення зокрема українців [[Східна Галичина|Східної Галичини]]. Перший, використавши матеріали Чубинського, вдався до порівняння фізичних рис галичан та наддніпрян. У галичан він відзначив дещо нижчий зріст, округлішу форму голови, і темніше забарвлення волосся та очей. Хоча ці висновки базувалися на недосконалій методиці вони, загалом, пройшли випробування часом.
 
Протягом 1880—1890 років з'явились чисельніші праці з антропології, зокрема [[Гільченко Микола Васильович|Миколи Гільченка]]<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30153 Микола Гільченко ЕСУ]</ref> котрий відзначав високий зріст та [[Черепний індекс#Градації|брахікефалію]] українців. За його спостереженнями ці риси були притаманні і [[Кубанське козацьке військо|кубанцям]]. Відносну високорослість українців, у порівнянні з іншими [[Східні слов'яни|східними слов'янами]], зазначав і [[Анучин Дмитро Миколайович|Дмитро Анучин]]. Розмірковуючи з приводу того він писав:
{{виписка|''«Антропологічний тип малоросів, незважаючи на домішку чужинських елементів, безсумнівно зберіг ще багато ознак, характерних для давніх слов'ян взагалі, і південноруських древніх слов'ян зокрема. До цих ознак можна віднести і високий, порівняно, зріст, в якому давні слов'яни змагались з германцями»''}}