Ні в [[Праслов'янська мова|праслов'янській]], ні у [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейській]] мовах слова для означення мавпи не було: на [[прабатьківщина#Прабатківщина індоєвропейської мовної родини|прабатьківщині індоєвропейців]] вони не водилися. Українське слово «мавпа» є запозиченнямпоходить з німецького (через {{lang-plde|małpaMaulaffe}}). Зміна вимови з «малпа» на «мавпа» сталася, ймовірне, за аналогією зі словами «жовтий», «вовк» тощо. Німецьке ''Maulaffe'' («держак для [[Скіпка|скіпки]] у вигляді людини з роззявленим ротом») через {{lang-pl|małpa}}. Німецьке ''Maulaffe'' утворене зі слів ''Maul'' («паща») та ''Affe'' («мавпа»), яке споріднене з [[Давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''api'' та {{lang-en|ape}}.<ref name=":0ЕСУМ">{{ЕСУМ3}}</ref> [[ДавньоруськаЗміна мова|Даввимови з «малпа» на «мавпа» сталася, ймовірне, за аналогією зі словами «жовтий», «вовк» тощо.-рус.]]іІнша [[старословслов'янська мова|старослов.]] '''о́пица'''назва («мавпа»){{lang2|orv|cu|опица}}, [[польськадавньопольська мова|старопол.]] ''орiса'', {{lang-cs|opice}}, {{lang-sr|о̏пица/opica}}) походятьпоходить від праслов. ''{{lang-x-slav|*оръ''}}, яке також вважають германізмом — з [[давньоверхньонімецька мова{{lang-goh|дав.-в.-нім.]] ''affo''}} («мавпа»)<ref>Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 [http://enc-dic.com/fasmer/Opica-9170.html Опица]</ref>.
Обласна вимова «малфа» ([[Галичина]], [[Закарпаття]]) виникла, очевидно, під німецьким впливом<ref name=":0ЕСУМ"/>.
Слово «мавпа» зазвичай вживають у жіночому роді, але можлива й форма чоловічого роду — «мавпій»<ref>Словник української мови: в {{СУМ-11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 588. [http://sum.in.ua/s/mavpij |Мавпій]}}</ref>, якщо йдеться про самця.
