Лаврівський монастир: відмінності між версіями

| назва(офіційна) = Лаврівський Святоонуфріївський монастир

| тип споруди =

| розмір_зображення = <!--300px (за замовчуванням — 274px) -->

| координати = <!--{{Coord||||N||||E|scale:10000_type:landmark|display=inline,title}}-->

| архітектор =

 

[[1860]]&nbsp;р. за наказом державної влади під час перебудови храму більшість останків із [[крипта|крипт]] Онуфріївської церкви були перенесені на цвинтар на горі Святого Івана.

 

[[1911]] року під керівництвом архітектора священика Казимира Мрозовського проводилась реконструкція церкви. Під олійними розписами Мартина Яблонського з [[1872]] року виявлено інші, значно давніші, виконані темперою, які зображували сцени з життя Христа. Запрошені реставратори спочатку датували їх [[XVII]]–[[XVIII]]&nbsp;ст. і визнали такими, що не мають значної цінності. Однак Мрозовський далі досліджував їх і прийшов до висновку що насправді розписи слід датувати [[XV]]&nbsp;— поч. [[XVI]]&nbsp;ст. Ці міркуваня пізніше підтвердив і реставратор К.&nbsp;М.&nbsp;Осінський. Відзначено, що школа і візантійська манера дуже близькі до темперних розписів Ягеллонської («Руської») каплиці на Вавелі. Відомо що останні постали [[1470]] року і не були єдиними, виконаними цією групою митців у Галичині. На думку тогочасних фахівців лаврівські темперні розписи були дуже цінною пам'яткою на теренах усієї підавстрійської Польщі.<ref>Wykopaliska pod Przemyślem i malowidła w Ławrowie // [[Architekt]].&nbsp;— 1912.&nbsp;— №&nbsp;11—12.&nbsp;— S. 129–130.</ref>