Троя: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 36:
 
== Троя в міфах ==
Основна міфічна версія заснування Трої говорить, що під час голоду частина [[Крит|критян]] вирушила заснувати місто під проводом царевича [[Скамандр (міфологія)|Скамандра]]. Критяни зупинилися біля міста Гамаксіт<ref>Cтрабон ХIII.1.48.</ref>, коло гори Іда. Бог [[Аполлон]] порадив закласти місто там, де на них нападуть «породження землі». Вночі в табір прибігла зграя мишей, що перегризла всю шкіру на зброї та знаряддях. Скамандр лишився там, одружився на [[Німфи|німфі]] [[Ідея (міфологія)|Ідеї]], яка народила [[Тевкр|Теукра]] (Тевкра). За іменем останнього поселенці стали називати себе тевкрами і перемогли сусідів бебриків, хоча Скамандр втопивсявтонув під час битви. Іноді згадується, що саме Теукр очолив критян і привів їх на місце Трої, запрошений царем [[Дардан|Дарданом]], який віддав йому в дружини свою дочку<ref>Cервій. Коментарі до "Енеїди" Вергілія III.108; Страбон. Цит. тв.; Цец. Схолії до Лфкофрона 1302</ref>.
 
Афінська версія полягає в тому, що Трою заснував Теукр з Афін. Він пересилився у Фригію і прихистив у себе Дардана після смерті його брата Іасіона<ref>Aпoллoдop III.12.1; Сервій. Цит. тв. III.167; Страбон. Цит. тв.</ref>. Після допомоги в боротьбі з сусідами Дардан запропонував заснувати місто, яке було названо Дарданією, на пагорбі Ата. Однак [[оракул]] Аполлона застеріг, що місто зазнаватиме нещасть, тому його було закладено біля гори Іда<ref>Цец. Цит. тв; Діодор Сицилійський V.48; Гомер. Іліада ХХ.215 і далі.</ref>. Дарданія з часом злилася з містами Троя та Іліон, які заклали цареві родичі, в єдине місто. На честь сина Дардана [[Ідей|Ідея]] було названо Ідейські гори, він приніс на ті землі культ Матері богів [[Кібела|Кібели]]<ref>Цец. Схолії до Лікофрона 72; Діонісій Галикарнаський. Цит. тв.</ref>. Ідей мав старший братів [[Еріхтоній|Еріхтонія]] та [[Іл (персонаж)|Іла]], перший з них успадкував трон і мав сина [[Трос (син Еріхтонія)|Троса]] (Троя)<ref>Гомер. Цит. тв. ХХ.220 і далі.; Діонісій Галикарнаський I.62; Аполлодор III.12.2.</ref>. Іл, перемігши на іграх, окрім іншого отримав у нагороду корову, яка вказала йому за веліннявелінням Аполлона місце, де він заснував Іліон. Також згадується, що Іліон заселили переселенці з Локріди<ref>Аполлодор III.12.3; Цец. Цит. тв. 29; Лесс Лампсакскій. Цит. за: Цец. Цит. тв.; Страбон XIII. 1.3 і 3.3.</ref>. Святинею міста став [[Палладій]] — знайдений Ілом ідол, скинутий Афіною з неба<ref>Овідій. Фасти VI.420 і далі.; Аполлодор. Цит тв</ref>. Трос же замінив Еріхтонія по його смерті, а згодом його володіння стали на честь нового царя називатися Троадою чи Троєю<ref>Гомер. Цит. тв. ХХ.220 і далі.; Діонісій Галикарнаський I.62; Аполлодор III.12.2.</ref>.
 
Найвідоміші міфи про Трою, зокрема [[Троянська війна|Троянську війну]], містяться в творах [[Гомер|Гомера]]. Римляни у власній міфології, яка сформувалася після Гомера, вели свою історію від [[Еней|Енея]], котрий вцілів у тій війні та вирушив на пошуки нового дому.
Рядок 46:
Основним джерелом відомостей про Трою до її знайдення Генріхом Шліманом були поеми Гомера «[[Іліада]]» і «[[Одіссея]]», де відображені як міфи, так і деякі історичні факти. Вважається, що гомерівська Троя відповідає археологічній Трої VII. Гомер використовував великий цикл оповідей, що мали відношення до Троянської війни. В античні часи існували твори, нині втрачені або збережені в уривках, що розповідають про події, не згадувані Гомером.
 
Згідно грецьких переказів, Троя стояла поблизу [[Дарданелли|Дарданеллів]]. Жителі міста відомі як теукри або дарданці (за іменами легендарних родоначальників), а також троянці або іліонці (за Троєм та Ілом). Іл, що був батьком [[Лаомедонт]]а, побудував з героєм [[Еак]]ом незламні міські мури, в чому йому допомагали боги [[Аполлон]] і [[Посейдон]], покарані службою смертному [[Зевс]]ом за посягання на своюйого владу. Однак Лаомедонт не бажав віддячити за працю, тому Посейдон наслав на Трою чудовисько. Лаомедонт звернувся до допомоги [[Геракл]]а і не дотримався обіцянки за знищення чудовиська віддати безсмертних сніжно-білих коней. Геракл у відповідь набрав на [[Пелопоннес|Пелопоннесі]] невелику армію і напав на місто, проломивши стіну в найслабшому місці, там, де богам допомагав смертний Еак. Під час розграбування міста Лаомедонт і його сини загинули, крім Подарка, котрий вважав Геракла гідним винагороди і був викуплений сестрою [[Гесіона|Гесіоною]]. Подарк отримав нове ім'я&nbsp;— [[Пріам]], що означає «викуплений», став новим царем і відбудував Трою.
[[Файл:Golden Apple of Discord by Jacob Jordaens.jpg|міні|Богині сперечаються за Яблуко розбрату. Картина Якоба Йорданса, 1633 рік.]]
За Пріама, який мав довге життя, Троя процвітала. У нього було 50 синів і 20 дочок, серед яких старший син [[Гектор]] і [[Паріс]]. За міфом, [[Ерида (міфологія)|Еріда]]&nbsp;— богиня розбрату&nbsp;— підкинула на весіллі [[Пелей|Пелея]] і [[Фетіда|Фетіди]] [[Яблуко розбрату|золоте яблуко]] з написом «найпрекраснішій». Серед богинь [[Гера|Гери]], [[Афіна|Афіни]] і [[Афродіта|Афродіти]] спалахнула суперечка хто мається на увазі під «найпрекраснішою». Зевс відмовився бути суддею, а [[Гермес]] привів богинь на схил троянської гори Іди, де син Пріама, Паріс, повинен був вирішити, котра з них найвродливіша. Гера пообіцяла йому панування над усією Азією і незліченні багатства, Афіна&nbsp;— військову славу і велику мудрість, а Афродіта&nbsp;— найпрекраснішу зі смертних жінок [[Єлена Троянська|Єлену]]. Паріс віддав яблуко саме їй.
Рядок 56:
У [[Авліда|Авліді]] [[оракул]] передбачив падіння Трої на десятий рік. Греки відпливли до Малої Азії і помилково напали на Тевфранію, думаючи, що це володіння Трої. Після битви греки повернулися до рідних берегів. Після цього вірогідно минуло 8 років, поки греки зібралися в наступний похід. Кораблі не мали попутного вітру, віщун [[Калхант|Калхас]] оголосив, що Агамемнон образив [[Артеміда|Артеміду]] й мусить пожертувавти свою дочку [[Іфігенія|Іфігенію]], щоб умилостивити богиню. За пізнішими переказами Іфігенія врятувалася.[[Файл:The story of the Iliad (1911) (14779852741).jpg|міні|Аякс обороняє грецький корабель від троянців. Ілюстрація 1911 року.]]Врешті боги послали вітер і греки висадилися на острові [[Лесбос]], потім на [[Тенедос]]і, який розграбували. Витягнувши кораблі на берег між двох мисів, вони облаштували табір, захищений із суші стіною з землі, колод і каміння. В розпочатій війні обидві сторони не тільки боролися одна проти одної, а й розграбовували навколишні землі та острови. Однак війна тривала з перемінним успіхом і ні греки ні троянці не могли пересилити ворога. На десятий рік війни греки, припинивши набіги на Малу Азію, перейшли до облоги Трої. Найхоробріший троянський воїн [[Гектор]] загинув у сутичці з Ахіллесом після смерті улюбленого друга Ахіллеса, [[Патрокл]]а. Після смерті союзника троянців [[Мемнон]]а, в битві біля Скейської брами, Паріс вразив Ахілла пострілом з лука в п'яту&nbsp;— єдине вразливе місце. Збожеволівши через цю втрату, Аякс вчинив самогубство, а Паріс був убитий [[Філоктет]]ом, проте троянці й після цього відмовлялися видати Єлену.
 
За порадою [[Одіссей|Одіссея]] греки пішли на підступні хитрощі, збудувавши [[Троянський кінь|Троянського коня]], начебто в дар Афіні, всередині якого сховався загін воїнів. Греки спалили свій табір і вийшли на кораблях в море, нібито визнавши поразку, і сховалися недалеко від острова [[Бозджаада (острів)|Тенедос]]. На світанку троянці потягли коня в місто і влаштували святкування. Вночі грецький флот потай повернувся до берега, а воїни з коня вийшли на вулиці Трої та перебили варту і відкрили міську браму. [[Неоптолем]], юний син Ахілла, вбив старого Пріама. Менелай мав намір убити Єлену, але вражений її красою, відкинув меч. Чоловіків і дітей троянських героїв греки повбивали, жінок взяли в рабство і відвезли у Грецію. Військо Агамемнона пограбувало і спалило Трою, зрівнявши з землею її стіни. На довершення дочку Пріама [[Поліксена|Поліксену]] було принесено в жертву на могилі Ахілла і династія Пріама закінчилася<ref>{{Cite book|title=Троя: В поисках Троянской войны/Майкл Вуд; пер. с англ. Виктора Шарапова|last=Вуд|first=Майкл|year=2007|publisher=СТОЛИЦА-ПРИНТ|location=Москва|pages=27-38|language=|isbn=}}</ref>.
 
== Археологічна Троя ==