Волинська округа: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ahonc (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування Prieditis2012 (обговорення) до зробленого Madvin |
Madvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{не плутати|Генеральна округа Житомир|Генеральною округою Житомир|адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1944 рр.|}}
'''Житомирська округа''' (з [[1926]] року ''Волинська'') — [[адміністративно-територіальна одиниця]] в [[УРСР|УСРР]] утворена в [[1923]] році у складі [[Волинська губернія|Волинської губернії]]<ref name="Zhytomyr">Постанова ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 «[[s:ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Волині|Про адміністративно-територіяльний поділ Волині]]»</ref>. Окружний центр — [[місто]] [[Житомир]]. Налічувала 14 [[район]]ів. Проіснувала до [[14 вересня]] [[1930]] року. Протягом [[1924]]–[[1930]] років межі округи кілька разів змінювалися.
На півночі округа межувала з [[Коростенська округа|Коростенською]], на сході з [[Київська округа|Київською]], на півдні з [[Бердичівська округа|Бердичівською]] та з [[Шепетівська округа|Шепетівською]] округами на заході.
== Склад округи ==
Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Житомирі з частини [[Новоград-Волинський повіт|Новгород-Волинського]], [[Житомирський повіт|Житомирського]] і частини [[Полонський повіт|Полонського]] повіту, в складі 14 районів:<ref name="Zhytomyr"/>
13 березня 1925 року межі округи змінилися таким чином:<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 96 від 13 березня 1925 «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню»</ref>▼
* [[Городницький район|Городницький]] — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту.
* [[Ярунський район|Пищевський]] — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту.
* [[Новоград-Волинський район|Новгород-Волинський]] — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської Новгород-Волинського повіту.
* [[Баранівський район|Баранівський]] — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.
* [[Пулинський район|Пулинський]] — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.
* [[Черняхівський район|Чорняхівський]] — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.
* [[Левківський район|Левківський]] — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту. Ліквідований 23 вересня 1925 року<ref name="ZhKor">Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 407 від 23 вересня 1925 «[[s:Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділові Житомирської й Коростенської округ|Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділові Житомирської й Коростенської округ]]»</ref>
* [[Троянівський район|Троянівський]] — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.
* [[Чуднівський район|Чуднівський]] — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту.
* [[Романівський район|Миропільський]] — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.
* [[Любарський район|Любарський]] — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.
* [[Янушпільський район|Янушпольський]] — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.
* [[Коднянський район|Солотвинський]] — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 21 серпня 1924 року<ref name="Zh1294">Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 [[s:Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині|«Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині»]]</ref>
* [[Андрушівський район|Андрушівський]] — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.
21 серпня 1924:<ref name="Zh1294"/>
* Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
* Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
* Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
* Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
* Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
* Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
* с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
* Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
* Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
* колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
* село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
* колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.
▲13 березня 1925
* [[Радомишльський район|Радомисельський]] і [[Коростишівський район|Коростишівський]] райони ліквідованої [[Малинська округа|Малинської округи]] приєднані до Житомирської округи.
* [[Ставищанський район]] Малинської округи розформований з приєднанням:
Рядок 14 ⟶ 44:
* Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради [[Потіївський район|Потіївського району]] ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
17 червня 1925
* [[Любарський район|Любарський]], [[Янушпільський район|Янушпольський]], [[Андрушівський район|Андрушівський]] (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і [[Чуднівський район|Чуднівський]] (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу [[Бердичівська округа|Бердичівської округи]].
* [[Коднянський район]] розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу [[Махнівський район|Махновського району]] Бердичівської округи.
Рядок 25 ⟶ 55:
* Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного [[Ходорківський район|Ходорківського району]] Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
* [[Кутузівський район|Кутузівський]], [[Фасівський район|Фасівський]] і [[Потіївський район|Потіївський]] райони [[Коростенська округа|Коростенської округи]] перечислені до складу Житомирської округи.
23 вересня 1925:<ref name="ZhKor"/>
* Фасівський район розформований, з приєднанням території:
;* Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;
;* Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
;* Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.
* Левківський район ліквідований.
* Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:
;* Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;
;* Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
;* Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.
* Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
* Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
* Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
* Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
* Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.
Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування [[УСРР]].<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «[[s:ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління|Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління]]»</ref>
== Населення ==
| |||