Усобиця Володимировичів: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Augustus-ua (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 22:
Згідно з руським літописом про події в Києві Ярослава повідомила його сестра Предслава. Звістка про вокняжіння Святополка начебто
надійшла одразу після придушення Ярославом антиварязького виступу новгородців, тому князь був змушений швидко шукати миру з Новгородом, підтримка якого була йому необхідна у війні зі Святополком. Новгородці вирішили підтримати Ярослава. Битва між варязько-новгородським військом Ярослава та підтриманим печенігами Святополком відбулася восени 1015 чи навесні 1016 [[Любецька битва 1016|поблизу міста Любеч на Дніпрі]]. Дружина Святополка
зазнала поразки. Князь утік до Польщі, а Ярослав зайняв Київ.
 
Святополк не змирився із втратою великокнязівського стола. Союзником Святополка у боротьбі проти Ярослава виступив його тесть Болеслав I Хоробрий.
Рядок 29:
Вірогідно, умовами миру було звільнення доньки Болеслава I і повернення Святополка до туровського княжіння. Ярослав відкинув таку пропозицію. Тоді Болеслав I на поч. 1018 уклав мир з імператором Генріхом II на умовах status quo ante і звернув свою увагу на схід. Із військом 2—5 тис.
поляків, 300 німецьких рицарів, 500 угорців та 1 тис. печенігів 22 липня 1018 Болеслав I став над Західним Бугом (прит. Нарева, бас. Вісли)
біля міста Волинь (городище біля с. Гродек Грубешівського повіту Люблінського воєводства, Польща). Шлях на схід йому заступило військо Ярослава, яке 23 липня 1018 було вщент розбите. Ярослав Володимирович утік до Новгорода. Польське військо прискореним маршем пішло на Київ. За повідомленням Тітмара Мерзебурзького, 14 серпня 1018 польський князь Болеслав I тріумфально в'їхав у місто.
 
Київським князем знову став Святополк, але його жінка залишилася в полоні у Ярослава. Святополк віддав Болеславу I [[Червенські городи|Червенські городи]] та був змушений сплатити велику контрибуцію, для збирання якої Болеслав I поставив по руських містах польські гарнізони. Отримавши виплату, Болеслав I повернувся з Києва до Польщі, можливо вже у вересні 1018. Руський літопис стверджує, що Святополк наказав таємно вбивати поляків. Як заручників Болеслав I узяв із собою бояр Ярослава та його сестер.
 
Тим часом Ярослав зібрав у Новгороді нове військо i вдруге виступив проти Святополка. Святополк, залишившись без польської підтримки, втік із Києва до печенігів. 1019 Святополк прийшов із великим військом печенігів повернути собі київський стіл. У битві, яка сталася на місці, де було вбито Бориса, Ярослав переміг Святополка і знову посів київський стіл. Болеслав I не надав допомоги зятеві, й хоча вимагав від Ярослава Володимировича повернення своєї доньки, відомості про неї зникають.
Рядок 44:
[[Категорія:Київська Русь]]
[[Категорія:1015]]
[[Категорія:1019 у Європі]]
[[Категорія:Усобиці на Русі]]
[[Категорія:Війни Київської Русі]]