Ярослав Осмомисл: відмінності між версіями

'''Яросла́в Володими́рович''' (бл. [[1130]]&nbsp;— [[1 жовтня]] [[1187]]) — [[Київська Русь|руський]] князь з династії [[Рюриковичі]]в. [[князь галицький|Князь галицький]] ([[1153]]—[[1187]]). Представник дому [[Ростиславичі Галицькі|галицьких Ростиславичів]]. Син галицького князя [[Володимирко Володарович|Володимирка Володаровича]] й дочки угорського короля [[Коломан I Книжник|Коломана I]]. Зять князя [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]] (з [[1150]])<ref name="МСІУ"/>. Отримав у спадщину від батька галицький престол ([[1152]])<ref name="МСІУ"/>. Воював із київським князем [[Ізяслав Мстиславич|Ізяславом Мстиславичем]] за порубіжжя. Допоміг [[Ізяслав Давидович|Ізяславу Давидовичу]] вокняжитись у Києві ([[1158]]), але незабаром вигнав його через відмову видати [[Іван Берладник|Івана Берладника]]<ref name="МСІУ"/>. Підкорив [[Берладська земля|Берладську землю]]. Мав добрі стосунки з [[Королівство Угорське|Угорщиною]] та [[Королівство Польське (1025–1385)|Польщею]]<ref name="МСІУ"/>. Дав притулок [[Андронік Комнін|Андроніку Комніну]], суперникові візантійського імператора [[Мануїл I|Мануїла І]] ([[1164]]), але згодом уклав із останнім союз ([[1167]])<ref name="МСІУ"/>. Користувався великим авторитетом на Русі, проте сильно залежав від [[галицькі бояри|галицьких бояр]], які втручалися у приватне життя князя<ref name="МСІУ"/>. [[1171]] року був тимчасово ув'язнений боярами, які спалили його коханку [[Настаська Чарг|Настасію]] й примусили жити із законною дружиною Ольгою, донькою Юрія Долгорукого. Перед смертю заповів галицький престол [[Олег Ярославич|Олегові]], синові Настасії, а нелюбому законному синові [[Володимир Ярославич (князь галицький)|Володимиру]] дав [[Перемишль]]<ref name="МСІУ"/>. Помер у [[Галич]]і, похований в галицькому [[Успенський собор (Галич)|Успенському соборі]]<ref name="МСІУ">Котляр М.Ф. Ярослав Володимирович // ''Малий словник історії України'', 1997.</ref>. У «<nowiki/>[[Слово о полку Ігоревім|Слові о полку Ігоревім]]<nowiki/>» названий '''Осмомислом''' (мудрим; тим, хто має «вісім мислів»). Також — ''Ярослав Галицький''<ref>Київський літопис…&nbsp;— С. 377</ref>.