Таганрог: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 234:
Не було українське населення Таганрога і простою етнічною масою. Були серед таганрозьких українців і митці, які плідно працювали на ниві розвитку української культури. Уродженцем Таганрозької землі був [[Корсун Олександр Олексійович|Олександр Корсун]] — поет, видавець та етнограф, реформатор українського правопису, якого дуже цінував [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]], і який незаслужено забутий на сучасній Україні. Народився на Таганріжжі і [[Щербина Микола Федорович|Микола Щербина]], учасник українського альманаху [[Молодик (альманах)|«Молодик»]]. У ХХ столітті Таганрозька земля подарувала Україні видатного мовознавця (який філігранно володіє українською мовою), громадського діяча [[Пономарів Олександр Данилович|Олександра Пономарева]] і архітектора [[Ткаченко Ярослав Геннадійович|Ярослава Ткаченка]]. Ну а про «українського поета» [[Чехов Антон Павлович|Антона Чехова]], дякуючи [[Янукович Віктор Федорович|Віктору Януковичу]] тепер знають всі, і спритні дослідники без великих зусиль відшукали українське коріння в родоводі цього найбільш знаного у Росії уродженця міста Таганрога.
 
Бажав побувати у Таганрозі й Тарас Шевченко, плануючи в листопаді 1844-го року подорож на [[Кубань]], до свого друга, українського драматурга і майбутнього наказного отамана [[Чорноморське козацьке військо|Чорноморського козачогокозацького війська]] [[Кухаренко Яків Герасимович|Якова Кухаренка]]. «Я на те літо буду у Таганрозі, напиши, будь ласкавий, як там найти шлях до тебе, от набалакаємось!», — писав Тарас з Петербурга до кубанського отамана. На жаль, ця подорож до [[Донщина|Донщини]] та Кубані так і не відбулася — замість неї український геній відправився на десять років в оренбурзькі степи, у солдатчину.
 
1887-го року Таганріг було вилучено зі складу Катеринославської губернії та приєднано до [[Область Війська Донського|Області війська Донського]]. Не зважаючи на це, Таганрозька земля і тоді, як раніш, залишалася українською етнічною територією. Згідно з першим загальноросійським переписом населення 1897-го року, у Таганрозькому окрузі Області війська Донського кількість українців складала 61,7 % від всього населення, а росіян тільки 31,7 %.