Сани складаються з двох (як правило) ''полозів'', передні кінці яких вигнуті догори. У їх верхній частині закріплені ''копили́''<ref>{{СУМ-11|Копил}}</ref> — короткі стійки, на яких лежать ''опленіопле́ні'' ([[діалекти української мови|діалектна]] назва — ''насади'') — поперечні бруси, що з'єднують полози<ref>{{СУМ-11|Оплінь}}</ref><ref>{{СУМ-11|Насад}}</ref>. Зверху на оплені встановлюється кузов саней (традиційні українські назви — ''ящик, короб, васа́г'')<ref>{{СУМ-11|Ящик}}</ref><ref>{{СУМ-11|Короб}}</ref><ref>{{СУМ-11|Васаг}}</ref>. Передні загнуті кінці полозів могли з'єднувати поперечним брусом — ''попереднем''<ref>{{Грінченко|Попередень|44300-popereden.html#show_point}}</ref>, який укріпляв їх. У разі використовування волового запрягу до кінців полозів кріпилося своїми розвилками [[Віз#Термінологія|війя]], у разі голобельного — кінці [[Упряж|голобель]], у разі дишлового — дишло приєднували до середини попередня.