Відмінності між версіями «Прислів'я»

626 байтів додано ,  3 роки тому
Скасовано останні 2 редагування (193.34.95.180 і 193.151.12.69) і відновлено версію 19809729 Madvin
(Ну так типа какбі круче)
(Скасовано останні 2 редагування (193.34.95.180 і 193.151.12.69) і відновлено версію 19809729 Madvin)
[[Файл:Fábula (El Greco, c. 1600).jpg|міні|праворуч|300пкс|Картина Ель Греко «Іспанське прислів'я», близько 1600 р. Прадо, Мадрид.]]
 
'''Прислі́в'я''' — мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
'''Присапрапло ларв рдлраьрплоалол оаовош рош ошашрйсь зміст; прийоми, за допомогою яких досягається це стяжіння:
 
У [[фольклористика|фольклористиці]] прислів'я та приказки позначають терміном '''паремії'''.
 
== Поетика ==
Своєю силою прислів'я зобов'язане смисловому ефекту, що виникає в результаті особливого стяжіння синтаксичної і лексичної форми, покликаного закріпити якийсь зміст; прийоми, за допомогою яких досягається це стяжіння:
* стислість пропозиції і часте поєднання невизначено-особистих форм і [[дієслово|дієслова]] в теперішньому часі або наказовому нахилі
* [[паралелізм]]
 
== Англійські прислів'я ==
«Добрий вислів завжди вчасний»&nbsp;— твердить англійське прислів'я. Такої думки дотримуються ті, хто у вивченні світової культури звертається до фольклорних жанрів, зокрема до прислів'їв та приказок. Історики, стежачи за розвитком паремістичного фонду (так називають весь комплекс прислів'їв та приказок якоїсь мови), реєструють важливі зміни у традиціях та звичаях, у матеріальній та духовній культурі народу. Етнографи та фольклористи часом пробують визначити зв'язок між змістом прислів'їв та національним характером. Психологи досліджують у процесі творення прислів'їв певні риси людського мислення. Лінгвісти, вивчаючи прислів'я та приказки, звертають особливу увагу на їхній мовний склад та принципи будови. Літературознавці розглядають у них своєрідну природу метафор та символів, визначають функції цієї квінтесенції народної мудрості й фантазії в контексті літературних епох. «Прислів'я втілюють плин часу, і той, хто хоче чинити добре, може побачити себе в них, як у дзеркалі»,— свідчив упорядник однієї з давніх&nbsp;— 1707 року&nbsp;— збірок англійських прислів'їв Джон Мейплтофт. Ще в ранній спробі наукового дослідження англійських прислів'їв, як бачимо, відзначено історизм їхньої еволюції, їхній зв'язок з реальним життямгпгпг)иврипр))))життям. Ґрунтовним доказом на користь таких спостережень Мейплтофта можуть бути самі фольклорні ідеї: «Приказка правду каже» або «Прислів'я&nbsp;— дитя досвіду». Процес морального виховання&nbsp;— свідомий чи інтуїтивний&nbsp;— спирається й на фольклорні максими. Народжене у свідомості однієї людини афористичне узагальнення морального й соціального сенсу конкретної життєвої ситуації тільки тоді ставало прислів'ям, коли набувало значення «мудрості багатьох», коли '''<big>''роки, а часом і століття відбирали до фольклорної скарбниці лаконічні й виразні настанови, з яких складається моральний ідеал народу.
<ref>[http://shop.ipsys.net/2009-09-15-08-19-34.html]</ref>''</big>'''
 
* A bad workman always blames his tools&nbsp;— У поганого майстра погана пила.