Лобов Едуард Анатолійович: відмінності між версіями

| портрет =

| ім'я при народженні =

| дата смерті =

| місце смерті =

| причина смерті =

| прізвисько =

| нагороди =

'''Едуард Анатолійович Лобов''' (рід. 1 грудня 1988, [[Вільнюс]]) -&nbsp;— білоруський політичний діяч, співголова «[[Молодий фронт|Молодого Фронту]]», учасник ініціативної групи з висунення Римашевського В. А. кандидатом в Президенти Республіки Білорусь в 2010 &nbsp;р., політв'язень Білорусі, в'язень совісті.<ref>[https://www.svaboda.org/a/24591343.html Amnesty International: Беларусь &nbsp;— апошні кат рэгіёну] {{ref-be}}</ref><ref>[https://amnesty.org.ru/node/1836/ В Беларуси три новых узника совести] {{ref-ru}}</ref> З літа 2015 року Е. Лобов бореться як боєць [[Тактична група «Білорусь»|тактичної групи «Білорусь»]] у [[Війна на сході України|війні на сході України]].

Після повернення з армії Едуард Лобов активно включився в роботу «[[Молодий фронт|Молодого Фронту]]»: брав участь в організації акцій на захист [[Костел святого Йосипа (Мінськ)|костелу Святого Йосипа]]<ref>[https://nn.by/?c=ar&i=43560 Велапрабег за вяртанне касцёла]</ref> в Мінську, був одним з ініціаторів кампанії по зміні назви станції метро «[[Площа Леніна (станція метро, Мінськ)|Площа Леніна]]»,<ref>[http://bchd.info/index.php?newsid=4711 Кампанія па змене назвы станцыі метро «Плошча Леніна»] {{ref-be}}</ref> брав участь в інших акціях, став керівником міської організації «Молодий фронт». Під час президентської кампанії 2010 року -&nbsp;— учасник ініціативної групи з висунення Римашевського В. А. кандидатом в Президенти Республіки Білорусь.

Затримали 18 грудня 2010 за день до проведення вуличної акції протесту проти фальсифікації підсумків [[Президентські вибори в Білорусі 2010|президентських виборів 2010]] р разом з головою «Молодого Фронту» [[Дашкевич Дмитро В'ячеславович|Дмитром Дашкевічам]]. Паводле інформації ГУВС Мінміськвиконкому, у дворі житлового будинку по вулиці Янки Бриля вони били перехожих -&nbsp;— Костянтина Савицького та Олега Малишева.

До суду Едуард Лобов містився в Жодінского СІЗО, від початку березня 2011 року -&nbsp;— в Мінському СІЗО по вул. Вападарскага.

24 березня 2011 року Суддя суду Московського району м Мінська Олена Шилько (прокурор Мазовка) визнала Едуарда Лобова винним за частиною 3 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь-«особливо злісне хуліганство» і засудила до 4 років колонії посиленого режиму.<ref>[https://charter97.org/ru/news/2011/3/24/37065/ З. Дашкевичу &nbsp;— 2 года общего режима, Э. Лобову &nbsp;— 4 года усиленного] {{ref-ru}}</ref>

З 7 квітня 2011 р відбував вирок у Івацевічської колонії № &nbsp;22 (так званих «Вовчі норах»).

У 2013 році був одним з кандидатів на [[Премія імені Сахарова|премію Європарламенту імені Сахарова]].<ref>[http://naviny.by/rubrics/society/2013/09/13/ic_news_116_424758 Лобов, Беляцкий и Статкевич выдвинуты на премию Европарламента имени Сахарова] {{ref-ru}}</ref>

Після звільнення перебував під превентивним наглядом міліції.<ref>[http://spring96.org/ru/news/74604 Ситуация с правами человека в Беларуси. Ноябрь 2014 года] {{ref-ru}}</ref> Заборонено було брати участь в масових заходах і в певний час доби не залишати своє житло. За участь у мітингах 25 березня 2015 р на [[День Волі (Білорусь)|День Волі]] і 26 квітня 2015 р на [[Чорнобильський шлях|Чорнобильському шляху]], а так само за запізнення додому отримав кілька штрафів і відбув адміністрацийний арешт терміном 10 діб в ЦИП на вулиці Окрестина м. Мінськ.

З літа 2015 року Е. Лобов бореться на бік України у війні на сході України. Приєднався до [[Добровольчий український корпус|добровольчийсккага батальйону "«Правого Сектора"»]], який розташований під [[Маріуполь|Маріуполем]].<ref>[http://mfront.net/eduard-na-vajnie.html Эдуард Лобаў: я на гэтай вайне, каб дапамагчы Беларусі] {{ref-be}}</ref> У лютому 2016 року [[Тактична група «Білорусь»]] визнала Лобова фронтовика.<ref>[https://www.svaboda.org/a/27570691.html Тактычная група «Беларусь» прызнала Парфянкова і Лобава франтавікамі] {{ref-be}}</ref>