Васильківський Сергій Іванович: відмінності між версіями

 

== Життєпис ==

Народився [[7 жовтня]] [[1854]] у мальовничому місті [[Ізюм]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] в сім'ї писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на [[Слобідська Україна|Слобожанщині]], було особливо благодатним для формування його творчої особистості. Його дід-[[Чумацтво|чумак]], який походив з [[козак|козацького]] роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати — любов до народних пісень і [[фольклор]]у. У [[1861]] батьки Сергія переїхали до [[Харків|Харкова]], головного культурного центру [[Слобожанщина|Слобожанщини]]. Перші навички в мистецтві Васильківський одержав у Харківській гімназії від учня [[Карл Брюлов|Карла Брюллова]] у [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій Академії мистецтв]] — [[Дмитро Іванович Безперчий|Дмитра Безперчого]]. В роки навчання молодий митець мав змогу користуватися бібліотекою свого родича, поета [[Александров Володимир Степанович|Володимира Александрова]], в якій були твори [[Котляревський Іван Петрович|Івана Котляревського]], [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]], що справили на нього глибоке враження.

 

Починаючи з академічного періоду, Васильківського приваблювали мотиви сутичок козаків з [[Кримські татари|татарами]]. Він відвідував батальну майстерню, де навчався його приятель М. Самокиш. Переважно, твори художника мали узагальнений характер, в яких була відсутня динамічна дія чи поширений в той час етнографічно-побутовий сюжет, за винятком таких, як «Сутичка козаків з татарами» ([[1892]], місцезнаходження невідоме) і «Побачення» ([[1894]], Харківський художній музей). Вони трактувалися романтично і були споріднені за настроєм з народним пісенним фольклором.

 

Типовий сюжет Васильківського — озброєний козак-вершник в степу або група козаків на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку «Козачий пікет», 1888, [[Харківський художній музей]]; «Сторожа Запорозьких Вольностей» («Козаки в степу»), близько 1890, Національний музей образотворчого мистецтва; «На варті», близько 1890, Одеський художній музей; «Козак в степу. Тривожні ознаки», близько 1905, Сумський художній музей. До цієї групи творів близькі й краєвиди, в назвах яких народна пам'ять зберегла інформацію про історичне минуле («Козача гора», 1890, [[Харківський історичний музей]]; «Козача левада», близько 1890, [[Сумський художній музей]]).

 

 

== Внесок у розвиток українського мистецтва ==

Високо цінуючи творчу незалежність, Васильківський не зв'язував себе членством у якомусь одному об'єднанні і представляв роботи на виставки різних товариств [[Петербург]]а, [[Харків|Харкова]], [[Київ|Києва]]. Від Академії Васильківський відійшов.

 

Зображення:Sergiy Vasylkivskiy- Cossack.jpg|Тип запорожця. Акварель. 1900

Зображення:Sergiy Vasylkivskiy- Cossack Dunai.jpg|Задунайський запорожець. Акварель. 1900

Зображення:Sergiy Vasylkivskiy- Chumac. shliakh.jpg|Чумацький шлях

Зображення:Sergiy Vasylkivskiy- Peizazh.jpg|Український пейзаж