Аномальна дисперсія світла: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
'''Аномальна дисперсія''' - вид дисперсії світла, при якій показник заломлення середовища зменшується зі збільшенням частоти світлових коливань.
<math>dn/dw\ < 0 </math>,
где <math>n(w)</math> — показатель преломления среды,
: <math>w</math> — частота волны.
Відповідно до сучасних уявлень і нормальна, і аномальна дисперсії є явища єдиної природи. Ця точка зору грунтується на електромагнітної теорії світла [1], з одного боку, і на електронній теорії речовини, - з іншого. Термін «аномальна дисперсія» зберігає сьогодні лише історичний сенс, оскільки «нормальна дисперсія» - це дисперсія далеко від довжин хвиль, при яких відбувається поглинання світла даною речовиною, а «аномальна дисперсія» - це дисперсія в області смуг поглинання світла речовиною. Аномальна дисперсія обумовлена взаємодією світла з зарядженими частинками, що входять до складу речовини і здійснюють вимушені коливання в змінному електромагнітному полі хвилі. Для видимого світла частота настільки велика (ν ~ 1015 Гц), що істотні лише вимушені коливання зовнішніх (найбільш слабо зв'язаних) електронів атомів, молекул або іонів. Ці електрони називають оптичними електронами. В процесі вимушених коливань оптичних електронів в поле монохроматичної хвилі з частотою ν періодично змінюються дипольні електричні моменти молекул і останні випромінюють вторинні електромагнітні хвилі тієї ж частоти ν [2].
| |||