Приймак (родина): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
оформлення, уточнення, вікіфікація
Рядок 1:
{{значення|Приймак}}
{{перенаправлено-не-плутати|Приймачка|Приймочка}}
'''Прийма́к''', жіночий аборід '''прийма́чка''', зменшено-пестлива форма '''приймаче́нько''' ({{lang-en|adoptee}}) — стороння людина, прийнята на певних умовах в ту чи іншу родину. В українському контексті існує два типи визначення термінутерміна:
* 1) приймак - чоловік, прийнятий у дім дружини.<ref name="pryimak">[http://sum.in.ua/s/pryjmak Приймак] // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.</ref>
* чоловік, прийнятий у дім дружини.<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Приймак}}</ref>
* 2) хлопець/дівчина, яких всиновили/вдочерили й які, відповідно, живуть та виховуються у [[Прийомна родина|чужій родині]].<ref name="pryimakСУМ" />.
 
== Види ==
Приймаки, принаймі у XVIII&nbsp;— другій половині ХІХ ст., були таких видів:
# з волі батьків (з примусу);
# за бажанням;
# на запрошення.
 
ВУ першому випадку положення зятя було подібним до найманого працівника. Зять не був головою в сім'ї, а тому ставлення до нього з боку громадськості було здебільшого зневажливим. В третьому випадку зятя запрошували найчастіше, коли не було голови сім'ї. Тоді ним ставав зять. За бажанням та за запрошенням найчастіше схвалювалося громадою<ref>Кравець О.&nbsp;М. &nbsp;Сімейний побут і звичаї українського народу.&nbsp;&nbsp К., 1966.&nbsp;— 1 97 с</ref>. В цілому ж ставлення до приймака зумовлювалося як тою роллю, яку він відігравав у господарстві, так і певними нормами звичаєвого права, що захищали його інтереси<ref>Сироткін В. Сім'я й сімейна община // Українська минувшина: Ілюстрований етногрічний довідник / За редакцією А. Пономарьова.&nbsp;— Київ 1993.</ref>.
 
У Галичині приймаками також називали молоду пару,&nbsp;— як правило, без землі, а нерідко й без батьків, яких бездітна пара в літах брала до себе. При цьому приймаки зобов'язувалися доглядати людей, що дали їм притулок, а в разі їхньої смерті успадковували майно<ref name="ШУЗ">[http://nevesta.dn.ua/relationship/1893.html Шлюбні угоди та звичаї]</ref>.
 
Серед лемків приймаками вважали лише сиріт, яких брали на утримання. Там же, а також у Поліссі практикувалося так зване багатоприймацтво: кілька дочок приводили на подвір'я батьків своїх чоловіків. Це траплялося переважно тоді, коли батьки не мали синів<ref name="ШУЗ"/><ref>[http://carpathians.eu/karpatskii-narod/lemkivshchina/simja-i-simeinii-pobut.html Сім'я і сімейний побут. Життя українських Карпат]</ref>.
Приймаки&nbsp;— яскравий показник характеру шлюбно-сімейних відносин в Україні, котрі, як правило, будувалися на рівноправній основі, характеризуючи в цілому демократичний устрій життя українців.
Рядок 20 ⟶ 22:
Є чимало сюжетів, в українському фольклорі, де приймки висвітлюється в основному негативно. В народній уяві приймак&nbsp;— це здебільшого бідолашний, якому варто поспівчувати<ref>[http://ukrvostok.com.ua/2014/05/prijmactvo/ Приймацтво]</ref>.
 
Тому й склалося прислів'я: «Приймацький хліб&nbsp;— собацький, а коли бачили собаку без хвоста, то казали на нього: у приймах був».
 
Щоправда, як приймакові вдавалося настояти на своєму, то примовляли: «Оце приймак&nbsp;— всім хвоста поодкушує!»
Рядок 29 ⟶ 31:
 
== Джерела ==
* Глиняний В.&nbsp;П. &nbsp;Правове становище заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу.
* Пономарьов А. Сімейні звичаї та обряди // Українська минувшина: Ілюстрований етногрічний довідник / За редакцією А. Пономарьова.&nbsp;— Київ 1993.
* Лозко Г. Весільна обрядовість // Лозко Г. Українське народознавство.&nbsp;— К., 1995.&nbsp;&nbsp;— С.&nbsp;−303.
Рядок 35 ⟶ 37:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
{{wiktionary|приймак}}
* [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BA Приймак. УКРЛІТ.ORG]
* [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/17/420Melnykovych.pdf Трансформація родинного побуту на бойківщині в першій половині ХХ ст. Михайло Мельникович]
* [http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v5/v5pp22-24.pdf Історичні форми шлюбу на території України. Т. &nbsp;М. &nbsp;Кузнєцова]
* [http://www.ukrainica.org.ua/ukr/traditions/196-traditions_vihovannya/1483-1483 Дитина, як архетип етнічної культури українців]
{{Родинні зв'язки}}