846
редагувань
(→Види правочинів: Додано визначення) |
|||
* Залежно від моменту, коли правочин породжує права та обов’язки для сторін, правочини поділяються на '''консенсуальні''' і '''реальні'''.
* Залежно від значення підстав правочину для його дійсності правочини поділяються на '''казуальні''' та '''абстрактні'''.
* Правочини також поділяються на
* Окремим видом правочинів є '''фідуціарні''' (від лат. fiducia — довіра) правочини, які мають довірчий характер, потребують особливої [[довіра|довіри]] сторін при їх вчиненні. Прикладами фідуціарного правочину є [[договір доручення]] та [[довіреність]]. Втрата довіри у вказаному фідуціарному правочині може призвести до відмови від нього (його розірвання). Правочини, що не мають довірчого характеру, є нефідуціарними.
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Наприклад — заповіт.
|
редагувань