Карманський Петро Сильвестрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 56:
== Творчість ==
Поезія П. Карманського вперше з'явилася друком 1899 року на сторінках львівської газети "Руслан". Тоді ж часопис надрукував ліричну драму молодого поета "З теки самоубивця". Видана редакцією під кінець року окремою книжкою, вона принесла авторові славу песиміста й декадента. У молодомузівський період найплідніше визрів його поетичний дар. Збірки "Ой люлі, смутку..." (1906), "Блудні огні" (1907), "Пливем по морі тьми" (1909) стали апофеозним виявом його неповторного художнього світу. водночас вони мали характерні якості творчих принципів молодомузівців.
Драматичні колізії української революції,визвольні змагання покликали письменника до громадської, політично-дипмломатичної роботи. У ліриці тих часів -безпосередні враження національно заангажованого громадянина. Волелюбні прагення народу, героїка стілецьких буднів (цикл "Кривавим шляхом, 1914-1915), розчарування, скепсис ти іронія ( збірка "Al fresco", 1917) золотий гомін ніцональної револіції й трагічне усвідомлення її поразки (збірка "За честь і волю", 1932) - основні мотиви цього періоду творчості.
Десятиліття (1922-1931) праця в середовищі українських емігрантів Бразилії привнесла нові теми в лірику поета. Серед них - туша за Батьківщиною,
Про свою творчість сам П. Карманський пише так:
| |||